Сошка (зброя)
Сошка, сішка[1] (підсошник, також сошки та двонога) — підставка для вогнепальної зброї[1] або арбалета.
У XVI—XVII століттях сошка для аркебуз і мушкетів (фр. fourquine)[2] являла собою жердину заввишки ~ 1,5 м, один кінець якого мав рогатку для упору зброї, а другий — був загострений для упору в землю. Для перенесення сошки використовувався темляк, який надівали на ліву руку[3]. Нерідко функції сошки виконували різні різновиди холодної зброї, як, наприклад, алебарда або бердиш[4]. До кінця XVII століття у зв'язку з полегшенням ваги зброї і переходом з мушкетів на рушниці, практично перестала вживатися.
У ХХ столітті відродилася у вигляді двоноги, яка є частиною гвинтівки, автомата або ручного кулемета. Використовується для фіксації ствола у напрямку стрільби в положенні лежачи, що забезпечує підвищення стійкості зброї при стрільбі і відповідно купчастості.
- Солдат, що стріляє з аркебузи із застосуванням сошки
- Стрільба з сошки
- Мушкетери із сошками. Реконструкція битви на Білій Горі.
- Кулемет M249 FN MINIMI
- Ручна протитанкова рушниця ПТРС-41
- РПК з сошками
Див. також
- Станок (зброя)
- Станок-тринога
- Штатив (тринога)
- Монопод — сошка для фотоапарата
- Турель
- Лафет
Примітки
- Сішка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- Оружие // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- 1647 годъ. Ученіе и хитрость ратнаго строенія пѣхотныхъ людей. — СПб. : Тип. «Бережливость», 1904. — С. 74-75. — 200 прим. (рос.)
- Бердыш // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина, 1911—1915. (рос.)