Турель

Туре́ль (фр. tourelle — «башточка») — установка для кріплення та застосування у бойових умовах кулемета, зазвичай великокаліберного, малокаліберної гармати або ракет. Забезпечує рух зброї в горизонтальній та вертикальній площинах[1]. Дає змогу вести круговий або секторний обстріл.

Турель з кулеметом M2

Буває ручного, автоматичного та дистанційного керування. Турелі використовуються на танках й інших бронемашинах, позашляховиках, літаках та кораблях. Застосовуються у військових цілях із 1910.

Види турелей

Турелі розрізняють за принципом керування: безпосередньо стрільцем або за допомогою (в деяких випадках виключно) механізмів, електроніки та оптики.

Ручного керування

  • відкриті — коли стрілець та механізми зброї не захищені
  • частково закриті металевими щитками та/або склом, в тому числі броньованим
  • закриті[2]

Автоматичного та дистанційного керування

Кулемет дистанційного керування у вогневому бойовому модулі XM153

Стаціонарний пристрій, здатний самостійно або під дистанційним керуванням виконувати поставлені бойові завдання. Під автоматичною туреллю найчастіше розуміють будь-який засіб бойового ураження, здатний вести вогонь по противнику без безпосередньої участі людини, який при цьому не володіє самостійною рухомістю.

Деякі розробки[3], завдяки застосуванню сучасної оптики та електроніки, здатні виявляти цілі на відстані до 2200 метрів. Крім того, автоматична турель працює в умовах поганої видимості та вночі.

Караульні автоматичні турелі

Спеціальні роботизовані караульні турелі встановлено на вежах вздовж кордонів. Озброєні кулеметами, гарматами та гранатометами, оснащені давачами, що дозволяють своєчасно виявляти порушення кордонів та передавати оператору всю інформацію щодо порушників. На практиці застосовуються на кордонах між США та Мексикою й Ізраїлем та Сектором Газа[4].

Посилення оборонної лінії або кордону автоматичними бойовими засобами значно підвищує її ефективність.

Приклади застосування турелі

Джерела

Виноски

  1. ШКАС — скорострільний 7,62-мм кулемет («Шпитального — Комарицького авіаційний скорострільний»). Перший зразок ШКАС був виготовлений в 1930, в 1932 прийнятий на озброєння. За рахунок короткого ходу рухомих частин і поєднання ряду операцій по перезарядженню, темп стрільби кулемета вдалося довести до рекордної величини в 1800 пострілів за хвилину. На початку 1934 почалося виробництво крильового та турельного варіантів. У 1936 був розроблений синхронний варіант, скорострільність, якого, знизилася до 1650 постр/хв., проте завдяки подовженому стволу, дещо зросла початкова швидкість кулі.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.