Спарені кола Архімеда

У геометрії спарені кола Архімеда  — це два спеціальних кола, пов'язані з арбелосом. Арбелос визначається трьома колінеарними точками A, B, та C, і є криволінійною трикутною областю між трьома півколами, діаметрами яких є AB, BC та AC.

Спарені кола Архімеда (червоні), арбелос (сірий)

Якщо арбелос розділений на дві менші області відрізком через середню точку A, B й C перпендикулярно лінії ABC, тоді кожен з двох спарених кол Архімеда буде лежати в межах однієї з цих двох областей, дотичної до її двох напівкруглих сторін і до сегмента розщеплення.

Ці кола вперше з'явилися в «Книзі Лем», в якій доводиться (п'яте твердження), що два кола є конгруентними.[1] Сабіт ібн Курра, який переклав цю книгу на арабську мову, приписував її грецькому математику Архімеду. Виходячи з цього твердження, спарені кола Архімеда та кілька інших кіл в арбелосі, які відповідають їм, також називаються колами Архімеда. Однак це приписування було поставлено під сумнів більш пізніми вченими.[2]

Побудова

Зокрема, нехай , , та будуть трьома кутами арбелосу, такими, що розташоване між та . Нехай  — точка, в який перетинаються велике півколо та перпендикуляр до проведений через точку . Відрізок ділить арбелос на дві частини. Спареними колами будуть два кола, вписані в ці частини, та кожен з них є дотичним до одного з двох менших півкіл, до відрізку і до великого півкола.[3]

Кожне з двох кіл однозначно визначається трьома дотичними. Їх побудова є окремим випадком задачи Аполлонія. Знайдено також альтернативні підходи до побудови двох кіл, конгруентних спареним колам.[4][5]

Властивості

Нехай a та b — діаметри двох внутрішніх півкіл, так що зовнішнє півколо має діаметр a + b. Діаметр кожного спареного кола потім[3]

Або ж, якщо зовнішнє півколо має діаметр одиниці, а внутрішні кола мають діаметри та , діаметр кожного спареного кола[3]

Найменше коло, що охоплює обидва спарені кола, має ту ж саму площу, що й арбелос.[3]

Інші конгруентні кола

Інші кола, що конгруентні зі спареними колами, також були побудовані з арбелоса. Як і спарені кола, ці кола також називаються архімедовими колами. До них належать коло Банкоффа, кола Шоха та кола Ву.

Див. також

лінія Шоха

Примітки

  1. Thomas Little Heath (1897), The Works of Archimedes. Cambridge University Press. П'яте твердження у «Книзі Лем». Цитата: "нехай AB-діаметр півкола, C - будь-яка точка на AB і CD, перпендикулярна їй, і нехай півкола описуються в межах першого півкола і мають AC, CB в якості діаметрів. Потім, якщо намалювати два кола, що стикаються з CD з різних сторін, і кожен з них стикається з двома півколами, то намальовані таким чином кола будуть рівні."
  2. Boas, Harold P. (2006). Reflections on the Arbelos. Mathematical Association of America 113: 241. «Джерелом твердження, що Архімед вивчав і називав арбелос, є «книга Лемм», також відома як "Liber assumptorum" з назви латинського перекладу сімнадцятого століття арабського перекладу дев'ятого століття втраченого грецького оригіналу. Хоча цей збірник з п'ятнадцяти твердженнь включений в стандартні видання праць Архімеда, редактори визнають, що автором «книги Лемм» був не Архімед, а якийсь анонімний пізніший упорядник, який дійсно посилається на Архімеда в третій особі.»
  3. Weisstein, Eric W. ""Archimedes' Circles." From MathWorld—A Wolfram Web Resource" (анг.). Процитовано 10 квітня 2008.
  4. Floor van Lamoen (2014). A catalog of over fifty Archimedean circles (анг.). Процитовано 08 жовтня 2014.
  5. Floor van Lamoen (2014). Circles (A61a) and (A61b): Dao pair (анг.). Процитовано 08 жовтня 2014.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.