Спеціаліст (військове звання)

Військові звання армії США у 1914 році

У 1920 році система армійських військових звань зазнала корінних змін. Кількість унтер-офіцерських рангів, було зменшено з 128 до семи рангів, які були пронумеровані від сьомого класу (найнижчого) до першого класу (найвищого). Другий клас мав два звання: перший сержант, який мав за знаки розрізнення три кутових шеврона та дві дуги всередині яких було розташовано ромб (діамант); технік-сержант, який мав за знаки розрізнення три кутових шеврона і дві дуги.

До Другої світової війни звання першого сержанта було підвищено до першого класу і до знаків розрізнення було додано третьої дуги, з ромбом в центрі, щоб відрізнити його від майстер-сержанта. Носіння знаків спеціалістів, введених у знаки рангів, було скасовано, а загальна система шевронів і дуг замінила їх[1].

Клас 1	Клас 2		Клас 3	Клас 4	Клас 5	Клас 6	Клас 7
							Знаки розрізнення відсутні
Майстер-сержант	Перший сержант	Технік-сержант	Штаб-сержант	Сержант	Капрал	Рядовий першого класу / Спеціаліст	Рядовий
M/Sgt.	1st Sgt.	T/Sgt.	S/Sgt.	Sgt.	Cpl.	Pfc. / Spec.	Pvt.

З 1920 по 1942 роки існувало звання «рядовий/спеціаліст» (або просто «спеціаліст»), яке налічувало шість класів (найнижчий - шостий клас, а найвищий - перший клас). Воно вважалося рівними до рядового першого класу (Pfc.), але надавало додаткову оплату спеціаліста, згідно класу спеціаліста. Класи вказували лише на компетентність, а не на повноваження, а рядовий/спеціаліст не вважався старше за рядового першого класу.

Офіційно спеціалісти носили ті ж шеврони, що і рядові першого класу, оскільки жодних спеціальних знаків не було дозволено для вказування їхнього рангу. Неофіційно рядову/спеціалісту дозволялося, на розсуд свого командира, носити від однієї до шести додаткових дуг (одна дуга для шостого класу і максимум шість дуг для першого класу) під шевроном свого рангу для позначення рівня спеціальності. Такі знаки були комерційно доступними через каталоги чи поштову службу.

1-й клас		2-й клас	3-й клас		4-й клас		5-й клас		6-й клас	7-й клас
										Знаки розрізнення відсутні
Перший сержант	Майстер-сержант	Технік-сержант	Штаб-сержант	Технік 3-го класу	Сержант	Технік 4-го класу	Капрал	Технік 5-го класу	Рядовий першого класу	Рядовий
1st Sgt.	M/Sgt.	T/Sgt.	S/Sgt.	T/3.	Sgt.	T/4.	Cpl.	T/5.	Pfc.	Pvt.

8 січня 1942 року для заміни звання рядовий/спеціаліст було введено звання «технік», яке було введено 30 червня 1942 р. Це дало технічним спеціалістам більше повноважень класифікуючи їх вже як унтер-офіцерів, а не як представників рядового складу. Звання мали назву класів до яких вони відносилися: технік п'ятого класу, технік четвертого класу та технік третього класу. Щоб зменшити плутанину, спричинену подібними знаками розрізнення, під шевронами з 4 вересня 1942 року дозволено носити вишиті знаки літери «Т». Звання «техніка» були остаточно скасовані 1 серпня 1948 року.

E9	E8	E7	E6	E5	E4
Спеціаліст 9 рангу (Армія США)	Спеціаліст 8 рангу (Армія США)	Майстер спеціаліст / Спеціаліст 7 рангу (Армія США)	Спеціаліст 1 класу / Спеціаліст 6 рангу (Армія США)	Спеціаліст 2 класу / Спеціаліст 5 рангу (Армія США)	Спеціаліст 3 класу / Спеціаліст 4 рангу / Спеціаліст (Армія США)
Spec/9 (1959–1968)	Spec/8 (1959–1968)	MSP (1955–1959) Spec/7 (1959–1978)	SP1 (1955–1959) Spec/6 (1959–1985)	SP2 (1955–1959) Spec/5 (1959–1985)	SP3 (1955–1959) Spec/4 (1959–1985) SPC (1985–сьогодення)

Спеціаліст 5 Дуейн Джонсон та президент Джонсон

Президент Джонсон з спеціалістом 6 Лоуренсом Джоулем

Спеціаліст 7 Армії США

Президент Ніксон з спеціалістом 4

1 липня 1955 року були створені чотири класи спеціалістів: спеціаліст третього класу (E-4 або SP3), спеціаліст другого класу (E-5 або SP2), спеціаліст першого класу (E-6 або SP1) і майстер-спеціаліст (E-7 або MSP).

На темно-синьому тлі знаки розрізнення були жовтими. Старші ранги спеціалістів SP2 (E5), SP1 (E6) та MSP (E7) були позначені однією, двома або трьома жовтими дугами над Орлом відповідно. У 1956 році було прийнято армійську зелену форму. Кольори дуг були змінені з жовтого на синій підкладці, на золотисті на зеленій підкладці. Спеціалізовані знаки були перероблені на більші, більш широкі та округлі форми.

У 1958 році було додано додаткові виплати, щоб дати солдатам більше можливостей просунутися до повної кар'єри з додатковими можливостями просування по службі. Таким чином, кількість рангів спеціалістів було збільшено до було шести, і рівень оплати був прив’язаний до позначення рангу: спеціаліст чотири (E-4), спеціаліст п'ять (E-5), спеціаліст шість (E-6), спеціаліст сім (E-7), спеціаліст вісім (E-8) та спеціаліст дев'ять (E-9) [2]. Спеціалісти восьмого та девятого рангів отримали відповідно додатково один та два золотисті шеврони нижче Орла.

У 1968 році, коли армія ввела звання командуючого сержанта-майора, спеціальні звання в E-8 і E-9 були скасовані тому, що вони були умовними а не фактичний. У 1978 році звання спеціаліста Е-7 було скасовано, а в 1985 році звання спеціалістів на Е-5 та Е-6 було скасовано також.

В наш час існує лише найнижчий рівень спеціаліста, і звання спеціаліста 4, який носить звання «спеціаліст», офіційна абревіатура була змінена з "SP4" на "SPC". Після усунення рангів SP5 та SP6, спочатку було дозволено продовжувати використовувати позначення SP4 до тих пір, поки зміна могла бути скасована. Постійне використання SP4 у автоматично виготовлених документах (доручення про переведення, декларації про відпустки та звіти про прибутки, звіти про комплектацію) перешкоджало прийняттю нової абревіатури окремими солдатами.

Звання спеціаліста є типовим званням, яке присвоюється рядовим першого класу після двох років служби, хоч може бути надано після 18 місяців служби та шести місяців у класі. Звання надається набагато частіше, ніж капрал (Е-4), який зараз зарезервований для персоналу, який або пройшов «Основний курс лідера», або був призначений для наглядних обов'язків низького рівня (з двома і більше солдатами під безпосереднім командуванням).