Сплави кольорових металів

Спла́ви кольоро́вих мета́лів складаються з декількох компонентів. Компоненти — це елементи, що входять до складу сплаву з метою поліпшення їхніх властивостей. Основний компонент (основа) сплаву — елемент, вміст якого перевищує 50 %. Крім основи сплаву він містить легуючі елементи, які уводяться спеціально для додавання тих чи інших властивостей, і домішок, що звичайно є, небажані (шкідливими) чи припустимими.

Сплави кольорових металів не мають єдиного стандартного позначення. Алюмінієві і магнієві сплави позначаються буквами, що вказують або на приналежність до основного металу (А — алюмінієві, М — магнієві), або до визначеного типу сплаву (Д — дуралюміни), або позначки одночасно основи сплаву і його призначення (АК — алюмінієвий кувальний; АЛ — алюмінієвий ливарний). Приблизно по тім же принципі побудоване позначення титанових сплавів (ВТ −1, ВТ- 2), де В позначає організацію розроблювача (ВІАМ), Т — титановий.

Більш наочно позначаються стандартні мідні, нікелеві, цинкові сплави. Мідні сплави позначаються буквами і цифрами, що визначають найменування сплаву і його хімічний склад у якісному і кількісному відношеннях. Ливарні бронзи позначаються так: Бр бронза; далі буквами російського алфавіту позначаються основні легуючі компоненти: О олово, С свинець, Ц цинк, А алюміній, Н нікель, Ж залізо, Ф фосфор і т. д. Після кожної букви цифра означає середній вміст легуючого компонента у відсотках. Вміст міді не вказується, а визначається як залишок (наприклад: БрО5Ц5С5).

Ливарні латуні позначаються: Л латунь; далі буквами позначаються основні легуючі компоненти, а цифрами їхній середній вміст (ЛЦ40С).

Аналогічно позначаються нікелеві сплави: Н нікелеві сплави, далі йдуть букви і цифри, що позначають легуючі компоненти і їхній середній вміст (НМц2,5).

Те ж саме для цинкових сплавів: Ц — цинкові сплави, і т. д.

Див. також

Джерела

  • Колачёв Б. А., Ливанов В. А., Елагин В. И. Металловедение и термическая обработка цветных металлов и сплавов. — М.: Металлургия, 1981. — 416 с.
  • Колачев Б. А., Габибулин Р. М., Пигузов Ю. В. Технология термической обработки цветных металлов и сплавов. — М.: Металлургия, 1980. — 279 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.