Легкоплавкі сплави

Легкопла́вкі спла́ви (легкопла́вкі сто́пи) — це, зазвичай, евтектичні сплави, що мають низьку температуру плавлення, яка не перевищує температуру плавлення чистого олова (близько 232 °С). У склад легкоплавких сплавів можуть входити свинець, вісмут, олово, кадмій, талій, ртуть, індій, галій та інколи цинк.

Загальні характеристики

Склад таких сплавів підбирають зазвичай таким чином, щоб забезпечити утворення багатофазної багатокомпонентної евтектики, що складалася б з двох, трьох і більше фаз.

Температуру плавлення нижчу за 100 °С мають також сплави з додаванням ртуті, що називають амальгамами і є сплавами системи Sn Pb Bi Hg. Чиста ртуть і сплави системи Tl — Hg мають температуру плавлення нижчу за 0 °С. Найлегкоплавкіший з відомих сплавів — сплав з 8,56% Tl і 91,44% Hg — плавиться при температурі −61 °С, яку розглядають як нижню межу температури плавлення легкоплавких сплавів.

Сплави лужних металів також здатні до утворення легкоплавких евтектик і можуть бути віднесені до групи легкоплавких сплавів. Так сплави системи натрій-калій-цезій мають рекордно низьку температуру плавлення аж до −78 °C. Однак, використання цих сплавів утруднене через їхню високу хімічну активність.

Види і склади легкоплавких сплавів

Області використання легкоплавких сплавів

У всіх областях застосування легкоплавких сплавів головною витребуваною властивістю є задана низька температура плавлення. Ця властивість, зокрема, використовується при паянні мікросхем, які можуть вийти з ладу через перегрівання якщо паяти звичайними припоями. Крім того, ці сплави повинні мати певну густину, границю міцності, хімічну інертність, вакуумну щільність, теплопровідність тощо. Основними галузями застосування легкоплавких сплавів є:

  • Виробництво і застосування рідиннометалевих теплоносіїв в енергетиці і машинобудуванні.
  • Виготовлення моделей, що виплавляються у ливарній справі.
  • Системи раннього оповіщення займань (датчики температури, клапани пожежогасіння та ін).
  • Термометрія (робоче тіло для термометрів різних типів).
  • Вакуумна техніка (защільнення, паяні шви тощо).
  • Мікроелектроніка (припої, покриття, датчики температури, плавкі запобіжники тощо).
  • Медицина (фіксація кісток при переломах, протезування тощо)
  • Використання розплаву як мастила у вузлах тертя.

Див. також

Примітки

  1. ГОСТ 21930-76 Припои оловянно-свинцовые в чушках. Технические условия.
  2. ТУ 48-0220-40-90 Сплавы и припои на основе олова, свинца и индия для полупроводниковой техники. Технические условия.
  3. ТУ 92-922-1-99-84 Особолегкоплавкий припой марки ПОСВ 33.
  4. Коган, 1980.
  5. ТУ 6-09-4065-88 Сплав Розе чистый. Технические условия.

Джерела

  • Коган В. А. Справочник по металлам и сплавам для полиграфистов. — М. : Книга, 1980. — 208 с.
  • Физические величины. Справочник / Под ред. И. С. Григорьева, Е. З. Мейлихова. — М. : Энергоатомиздат, 1991. — 1232 с.
  • Рабинович В. А., Хавин В. Я. Краткий химический справочник. — Л. : Химия, 1991. — 432 с.
  • Перельман В. И. Краткий справочник химика. — М. : Госхимиздат, 1963. — 624 с.
  • Справочник по пайке / Под ред. И. Е. Петрухина. — изд 3-е, перераб. и доп. — М., 2003. — 480 с.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.