Сплав Ньютона

Сплав Нью́тона (англ. Newton's metal) — легкоплавкий сплав, що має такий ваговий склад компонентів[1][2][3]:

або 8:5:3 частин, відповідно. Як неминучі металургійні домішки у сплаві можуть бути присутні срібло, стибій, арсен, інколи — залізо, сірка і магній. При використанні різної хімічної сировини можливими є сліди й інших хімічних елементів, зокрема, індію. При складанні формули даного припою керувалися міркуваннями його максимальної плинності у розплаві, при збереженні стабільності складу розплаву. Тому деякі виробники встановлюють жорсткіші допуски на наявність інших хімічних елементів. Особливо жорстко нормується граничний вміст стибію, арсену та сірки — елементів, що підвищують токсичність і крихкість зони паяного шва, сформованого з використанням даного матеріалу.

Цей сплав отримав ім'я Ісака Ньютона, який першим створив його у 1701 році[4].

Властивості

Температура плавлення сплаву Ньютона становить 96…97 °C[1][3]. Твердість за Бріннеллем становить 86 Н/мм², границя міцності при розтягу — 49 Н/мм².

Належить до категорії легкоплавких і м'яких припоїв, для яких є характерною стійкість до впливів навколишнього середовища та механічна міцність (у твердому стані). Сплав має добру плинність і дуже добре змочує поверхні матеріалів які потрібно з'єднати паянням.

Використання

Галузі використання: медицина і стоматологія, зокрема, моделювання та прецизійне ливарство[5]. Є безпечнішою (не містить кадмію) альтернативою до сплаву Ліповиця для виготовлення засобів захисту від опромінення у радіотерапії[6].

Сплав Ньютона також знайшов застосування у таких технічних сферах як вакуумна техніка, виробництво датчиків, термометрія. Він використовується в енергетиці, зокрема для виробництва різних рідиннометалевих теплоносіїв.

Відомий також інший легкоплавкий сплав, що містить свинець, бісмут і кадмій у ваговій пропорції 7:4:1 (свинець 58,33 %; бісмут 33,33 %; кадмій 8,34 %) з температурою плавлення 95 °C, який у деяких джерелах також називають сплавом Ньютона[7].

Див. також
  • Сплав Вуда (tпл. 66,5…71 °C)
  • Сплав Ліповиця (tпл. 70…73 °C)
  • Сплав Розе (I: tпл. 96–110 °C; I: tпл. 90 °C)
  • Сплав Ліхтенберга (tпл. 92…100 °C)

Примітки
  1. Georg Brauer (red.). Handbook of Preparative Inorganic Chemistry. — New York • London : Academic Press, 1963. — Т. 1. — 1809 с.
  2. Edward Wight Washburn (red.). International Critical Tables of Numerical Data, Physics, Chemistry and Technology. — National Academies, 1927. — Т. 2. — 380 с.
  3. Emmanuelle Dubois, Jian Chevalet (28 травня 2009). Conducting Fluid Containing Micrometric Magnetic Particles (Patent US20090134354). Процитовано 3 січня 2016.
  4. Newton, I (1701). Scalum graduum Caloris. Phil. Trans. 270: 824–829.
  5. Newtona stop // Encyklopedia popularna. — Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 1998. — Т. 6.
  6. Kamal, M.; Moharam, B. M.; Farag, H. I.; El-Bediwi, A.; Shosha, Hany A. (2007). Newton’s metal as a new home-made shielding material. Radiation Effects and Defects in Solids 162 (1): 53–57. doi:10.1080/10420150601045382.
  7. F. Cardarelli. Materials Handbook. A Concise Desktop Reference. — Springer, 2008. — С. 210. — ISBN 978-1-84628-669-8. — DOI:10.1007/978-1-84628-669-8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.