Сплюшка північна

Північноамериканський рід Megascops був виділений з роду совка (Otus) наприкінці 20-го ст. Однак у праці В. Г. Фесенка[1] він далі наведений у складі попереднього роду, з тим що всі види, віднесені до Megascops, названі не совками, а сплюшками, співзвучно зі старою російською назвою.

Довжина тіла 18-26 см. Відомі дві кольорові морфи: сіра морфа — бурувато-сірий верх, з бурими штрихами; брови і вуздечка білі, нижня частина тіла біла, з густими темно-коричневими штрихами. Червона морфа з іржаво-коричневим верхом, іржаво-сірим та білим низом, з іржавими штрихами та смужками. Райдужна оболонка жовта у обох відмін. Лицевий диск обведений широкою чорною смугою, яка переходить на воло. Обидві статі схожі. Молоді птахи бурі та білі в смужки; у червоної відміни смуги іржаві по краях. На відміну від подібної до неї сплюшки західної має жовтувато-сірий світлий на кінці, а не чорний дзьоб.

Деревні масиви і ліси на південь від центральної та південно-східна частина Північної Америки, включаючи найбільш південно-східну частину Канади. Гнізда влаштовує в дуплах. Вважається, що сіра морфа більш витривала до холоду, тому поширена далі на північ.[2]

• The new Stokes field guide to birds Eastern region. Little, Brown & Co. ISBN 978-0-316-21393-6.