Справедливий поділ

Справедливий поділ, також відомий як задача чесного розподілу пирога, є задачею поділу ресурсу в такий спосіб, що всі отрумувачі вважають, що вони отримали справедливу частку ресурсу. Ця проблема полегшується, коли отримувачі мають різні міри цінності частин ресурсу: у версії з розподілом пирога, один отримувач може надати перевагу марципану, ще одному подобаються черешні тощо, і тільки тоді, n отримувачів можуть дістати навіть більше ніж одну n-ту цінності пирога для кожного з них. З іншого боку, наявність різних мір відкриває потужний потенціал (скриньку Пандори) для багатьох складних питань та напрямків подальщих досліджень.

Існує багато варіантів задачі. Означення 'справедливий' може просто значити, що вони отримують принаймні їхню справедливу пропорцію, або сильніші вимоги, такі як свобода від заздрості необхідно задовольнити. Теоретичний алгоритм головним чином має справу з благами, що можуть бути поділені без втрати цінності. Поділ неподільних благ, як наприклад у розлученні, є основною практичною проблемою. Поділ обов’язків є варіантом, де блага не є бажаними.

Справедливий поділ часто використовується для посилань на найпростіший варіант. Ця версія має назву тут як пропорційний поділ або простий справедливий поділ.

Більшість з того, що в повсякденні називається справедливим поділом, не розглядається як таке теорією через використання арбітрації. Такий різновид ситуації трапляється досить часто з математичними теоріями, що носять назви практичних проблем. Рішення у Талмуді щодо права на майно господарства, що збанкрутувало, відображають деякі достатньо складні ідеї щодо справедливості[1], і більшість людей вважали б їх справедливими. Проте вони є результатом правничих дебатів рабинів, ніж поділів згідно з оцінками заявників.

Berlin divided by the Potsdam Conference

Див. також

Посилання

  1. Game Theoretic Analysis of a bankruptcy Problem from the Talmud Архівовано 20 лютого 2006 у Wayback Machine. Robert J. Aumann and Michael Maschler. Journal of Economic Theory 36, 195-213 (1985)

Подальше читання

  • Steven J. Brams and Alan D. Taylor (1996). Fair Division - From cake-cutting to dispute resolution Cambridge University Press. ISBN 0-521-55390-3
  • Jack Robertson and William Webb (1998). Cake-Cutting Algorithms: Be Fair If You Can, AK Peters Ltd, . ISBN 1-56881-076-8.

Зовнішні посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.