Спіральний віадук у Брусіо
Спіральний віадук у Брусіо (італ. Viadotto elicoidale di Brusio, нім. Kreisviadukt Brusio, фр. Viaduc hélicoïdal de Brusio) — дев'ятиарковий одноколійний кам'яний залізничний міст, частина спіральної залізничної петлі, побудовано для зменшення градієнту нахилу до планованого максимального 7 %. Знаходиться біля населеного пункту Брусіо, кантон Граубюнден, Швейцарія. У складі Бернінабану Ретійської залізниці, яка є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Спіральний віадук у Брусіо | |
Держава | Швейцарія[1] |
---|---|
Адміністративна одиниця | Brusiod[1] |
Власник | Ретийська залізниця |
З матеріалу | камінь |
Час/дата початку | 1 липня 1908 |
Проходить над/під | Бернінабан |
Несе на собі | Бернінабан |
Кількість прольотів | 9 |
Статус спадщини | швейцарське культурне надбання класу В регіонального значенняd[1] |
Довжина або відстань | 110 м |
Обслуговується | Ретийська залізниця |
Спіральний віадук у Брусіо у Вікісховищі |
Через віадук проходить маршрут Берніна-Експресу.
Розташування
Віадук знаходиться на ділянці Бернінабану (Санкт-Моріц, Швейцарія — Тірано, Італія), яка нині є частиною Ретійської залізниці, між станціями Брусіо і Кампашіо, приблизно у 55 км від кінцевої станції у Санкт-Моріц .
Аналогічний віадук є у Німеччині в місті Рендсбург.
Єдиним аналогом серед автомобільних доріг з перетином дороги самої себе на різних рівнях є поворот «Петля краватки» на перевалі на Мальорці[2].
Історія
Кам'яний віадук було відкрито 1 липня 1908, одночасно із запуском в експлуатацію перегону Тірано — Поскьяво[3]. Будівництво вела Бернінська залізнична компанія, але у 1943 році вона була придбана Ретійською залізницею.
Технічні дані
Віадук має довжину 115,8 м, висоту 17 м і складається з 9 аркових прогонів по 10,8 м [4]. Горизонтальний радіус вигину становить 70 метрів, поздовжній нахил — 7 %.
Ширина колії — 1000 мм, електрифікація — 1000 В постійного струму.
Примітки
- Swiss Inventory of Cultural Property of Regional Significance, February 2017 — Swiss Federal Office for Civil Protection, 2018.
- Поворот «Петля галстука». Ready2Travel. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014.
- Moser & Pfeiffer, 2004, p. 50.
- Kreisviadukt Brusio.