Спірос Кіпріану

Спірос Кіпріану (грец. Σπύρος Κυπριανού; 28 жовтня 1932(19321028), Лімасол, Кіпр — 12 березня 2002, Нікосія, Кіпр) — президент Кіпру від 3 вересня 1977 до 28 лютого 1988 року.

Спірос Кіпріану
грец. Σπύρος Κυπριανού[1]
Прапор
 2-й Президент Кіпру
3 вересня 1977 — 28 лютого 1988 року
Попередник: Макаріос III
Наступник: Георгіос Васіліу
 
Народження: 28 жовтня 1932(1932-10-28)[2][3][…]
Limassol Municipalityd, Кіпр[2][1][4]
Смерть: 12 березня 2002(2002-03-12)[3][5][…] (69 років)
Bank of Cyprus Oncology Centerd[4]
Національність: Греки-кіпріоти
Країна: Кіпр[1]
Освіта: City, University of Londond[5] і Gray's Innd[5]
Ступінь: Бакалавр економікиd[1][4][5], науковий ступінь в галузі праваd[1][4][5], diploma in comparative lawd[1][4][5] і Bachelor's degree in commercial sciencesd[1][4][5]
Партія: Демократична партія (Кіпр)[1]
Шлюб: Mimi Kyprianoud
Діти: Markos Kyprianoud[6][7][4]
Автограф:
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Отримав економічну та юридичну освіту в Лондоні. Там же почав свою політичну діяльність, заснувавши Національний союз кіпрських студентів в Англії (EFEKA) і ставши його першим президентом. У 1950-ті роки брав активну участь в боротьбі за незалежність Кіпру, піддавався переслідуванням з боку британської колоніальної влади, жив в еміграції, брав участь у переговорах про надання Кіпру незалежності. До отримання Кіпром незалежності працював у представництвах Кіпрської православної церкви в Лондоні і Нью-Йорку, з 1952 року був секретарем архієпископа Макаріоса.

З серпня 1960 міністр юстиції, за кілька днів також отримав портфель міністра закордонних справ (до 1972 року). У цій якості керував Комітетом міністрів Ради Європи з квітня по грудень 1967 року. У вересні 1964 уклав угоду з СРСР про військову допомогу. 5 травня 1972 пішов у відставку, після цього працював юристом. У 1974 керував делегацією, що вела переговори з першим після повалення хунти демократичним урядом Греції Константіноса Караманліса.

12 травня 1976 заснував Демократичну партію, яка на парламентських виборах 5 вересня одержала 21 мандат з 35. Після цього став головою Палати представників.

Після того, як 3 серпня 1977 президент Макаріос помер, відповідно до конституції став виконувати обов'язки президента. 3 вересня 1977 обраний завершити президентський термін Макаріоса. 28 лютого 1978 переобраний за відсутності суперників. 13 лютого 1983 обраний на другий термін у першому турі виборів, отримавши 56,54 % голосів. У 1988 програв у першому турі виборів, на яких у другому переміг Георгіос Васіліу.

26 травня 1996 був знову обраний головою Палати представників. У 2000 пішов у відставку і незабаром помер від раку. Його наступником на посаді керівника Демократичної партії став Тассос Пападопулос.

Був одружений і мав двох синів. Молодший, Маркос Кіпріану (1960 р.н.), активно бере участь в політиці: у березні 2003 — квітні 2004 був міністром фінансів, а в березні 2008 — липні 2011 міністром закордонних справ Кіпру.

Література

Примітки
  1. 50 χρόνια κυπριακού κοινοβουλίου — Βουλή των Αντιπροσώπων. — С. 23.
  2. Киприану Спирос // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. SNAC — 2010.
  4. «Εφυγε» ο Σπύρος Κυπριανού — Η Καθημερινή, 2002.
  5. Απεβίωσε ο πρώην πρόεδρος της Κυπριακής Δημοκρατίας Σπύρος Κυπριανού — 2002.
  6. Ο συναινετικός Μάρκος Κυπριανού — Η Σημερινή, 2017.
  7. FORMER CYPRUS PRESIDENT BIDS FOR HOUSE PRESIDENCY — CNA, 1996.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.