Стабілізатор (значення)
Стабіліза́тор (від лат. stabilis — «незмінний, стійкий») — термін, що має такі значення:
Математика
- Стабілізатор (у теорії груп) — стабілізатор множини за дією групи.
Техніка
- Стабілізатор — прилад, пристрій для надання чомусь стійкості, сталого розташування, стану, для стабілізації якогось процесу, автоматичного підтримання заданого значення регульованої величини. Бувають зі зворотним зв'язком і без зворотного зв'язку. Див. також Регулятор. Розрізняють, наприклад:
- Стабілізатор літального апарата — горизонтальна частина хвостового оперення літака, ракети та інших літальних апаратів, що забезпечує їхню поздовжню стійкість у польоті.
- Стабілізатор — пристрій для забезпечення політної рівноваги деяких боєприпасів (бомб, ракет, снарядів).
- Стабілізатор — площина ззовні підводної частини борту судна для зменшення бортової хитавиці.
Хімія
- Стабілізатор (у хімії) — хімічна речовина, що підвищує стійкість матеріалів (пластмаси, гуми тощо) до впливу факторів оточувального середовища (антиоксиданти, інгібітори). Див. також Старіння матеріалів.
- Стабілізатор дисперсних систем — речовина, що знижує схильність дисперсної фази до коагуляції, уповільнює седиментацію. Стабілізаторами, напр., емульсій служать емульгатори.
- Стабілізатори у вибуховій справі — речовини, що додаються до складу вибухових речовин для збереження їх хімічної стійкості.
Див. також
Посилання
- Стабілізатор // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.