Станіславський В'ячеслав Володимирович

В'ячесла́в Володи́мирович Станісла́вський (16 червня 1968, Кам'янець-Подільський) — український історик, краєзнавець. Кандидат історичних наук. Старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

В'ячеслав Володимирович Станіславський
Народився 16 червня 1968(1968-06-16) (53 роки)
Кам'янець-Подільський
Місце проживання Київ
Країна  Україна
Діяльність історик
Alma mater Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Галузь Історія
Заклад Інститут історії України НАН України
Звання Старший науковий співробітник
Ступінь Кандидат історичних наук
Нагороди Почесні грамоти Президії Національної академії наук України (2008, 2011); відзнака Президента України медаль “За працю і звитягу” (2009).

Біографічні відомості

Син директора в 1997—2011 роках Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Людмили Станіславської. Закінчив 1992 року історичний факультет Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).

У 1992—1995 роках навчався в аспірантурі Інституту історії НАН України. 1996 року захистив кандидатську дисертацію «Політичні відносини Запорізької Січі і Кримського ханства в кінці XVII — на початку XVIII ст.» (науковий керівник Валерій Смолій).

Від 1995 року працює в Інституті історії України НАН України: молодший науковий співробітник, науковий співробітник, старший науковий співробітник відділу історії України середніх віків і раннього нового часу.

Наукова діяльність

В'ячеслав Станіславський досліджує міжнародні взаємини та соціально-економічне життя на українських землях Запорозької Січі та Гетьманщини в XVII—XVIII століттях. Автор більше 150 наукових і наукових популярних праць.

Автор монографії «Запорозька Січ та Річ Посполита: 1686—1699» (Київ, 2004).

Упорядник та автор передмови збірника документів «З епістолярної спадщини гетьмана Івана Мазепи» (Київ, 1996).

Упорядник та автор передмови збірника документів “Листи Івана Мазепи. 1687—1691" – Т. 1. (Київ, 2002).

Упорядник та автор вступного дослідження збірника документів “Листи Івана Мазепи. 1691—1700" – Т. 2. (Київ, 2010).

Брав участь у написанні колективних праць: “Історія української культури. Українська культура другої половини XVII – XVIII ст.” (Київ, 2003. – Т. 3.); “Історія українського козацтва” (Київ, 2006 – Т. 1.); “Енциклопедія історія України” (Київ, 2003 – 2013. – Т. 1 – 10).

Виконував обов'язки відповідального секретаря, заступника відповідального редактора щорічника “Україна в Центрально-Східній Європі” (Київ, 2000 – 2016, Вип. 1 – 16).

Спільно зі старшим науковим співробітником Борисом Черкасом у 2015 р. організував роботу “Семінару з історії Криму”.

Брав участь у міжнародній науковій конференції в Румунії (Галац, 2004); в Першому конгресі закордонних дослідників історії Польщі (Краків, 2007); виступив з лекцією в Центральному домі Союзу українців Британії (Лондон, 2010); виступив з доповіддю на семінарі під час стажування у Гарвардському університеті (Кембридж, США, 2012); брав участь у міжнародній науковій конференції та міжнародному конгресі в Туреччині (Сакарія, 2014, 2015).

Література

  • Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 361.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.