Станіслав (київський князь)

Станисла́в Іва́нович (1278 — лютий 1339) — легендарний київський князь (1301—1321), відомий лише з пізніших білорусько-литовських літописів, пізніше князь рязанський.

Літописні перекази виводять Станислава з Путивльської гілки роду Рюриковичів. Ця династія отримала Київ з допомогою хана Токти близько 1300/1301 років. Станислав успадкував київський престол після князя Івана-Володимира Івановича.

1321 року Великий князь Литовський Гедимін переміг військо київського князя Станислава, що складалось з руських та татарських загонів «за шість миль від Києва над рікою Пірною чи Ірпінню». В цій битві загинули князь Лев та князь Олег Переяславський. Станислав втік до князя Рязанського, одружився з його донькою Ольгою, а згодом став князем Рязанським.

Після перемоги Гедимін призначив намісником Київського князівства Міндовга, князя Гольшанського.

У науковій літературі Станіслав інколи ототожнюється з Федором Київським або ж ідентифікується як батько згаданого в Любецькому синодику князя Іоанна Станіславовича. Та попри ці спроби довести історичність даного літописного персонажа видається за очевидне, що як він сам, так і все оповідання загалом є вигадкою білорусько-литовських книжників XVI ст., спрямованою на доведення історичного права Литви на інкорпоровані в XIV ст. укр. землі та уславлення роду князів Гольшанських.