Старостін Сергій Анатолійович
Сергій Анатолійович Старостін (24 березня 1953, Москва, СРСР — 30 вересня 2005, Москва, Росія) — видатний радянський та російський лінгвіст. Спеціаліст в галузі сходознавства, індоєвропеїстики та компаративістики.
| Сергій Анатолійович Старостін | |
|---|---|
 | |
| Народився |
24 березня 1953 Москва, СРСР |
| Помер |
30 вересня 2005 (52 роки) Москва, Росія ·гострий інфаркт міокарда |
| Поховання | Новий донський цвинтар |
| Країна |
 СРСР,  Росія |
| Діяльність | мовознавець |
| Alma mater | Московський державний університет |
| Галузь | лінгвістика |
| Заклад | Інститут Санта-Фе |
| Звання | члени-кореспонденти РАНd |
| Ступінь | доктор філологічних наук |
| Відомі учні | Svetlana Burlakd і Старостін Георгій Сергійович |
| Батько | Q4440674? |
| Діти | Старостін Георгій Сергійович |
| Нагороди | |
Біографія
Старостін зацікавився лінгвістикою в школі. На шкільній Олімпіаді з мовознавства та математики для учнів 8-11 класів він став одним із переможців, коли навчався лише у п'ятому класі.
Закінчив відділення структурної та прикладної лінгвістики філологічного факультету МДУ. В студентські роки Сергій Старостін опублікував роботу з реконструкції японської прамови. Під час навчання регулярно брав участь в лінгвістичних експедиціях на Північний Кавказ.
Після закінчення університету Старостін вступив до аспірантури Інституту сходознавства АН СРСР. Кандидатська дисертація (1979): «Реконструкція давньокитайської фонологічної системи». Докторська дисертація (1992) присвячена алтайським мовам.