Стась Анатолій Олексійович

У 1941 році закінчив семирічну школу. Учасник німецько-радянської війни. Служив у 1944—1945 роках на флоті. Після війни працював комсомольським працівником Полтавщині.

У 1952 році закінчив Український поліграфічний інститут. Працював кореспондентом в українських періодичних виданнях, у журналі «Огонёк». В них публікував свої нариси, статті, фейлетони.

Член спілки письменників СРСР з 1963 року. Був відповідальним секретарем правління Київської організації Спілки журналістів України. Певний час працював директором видавництва «Радянський письменник». У 1973—1987 роках очолював українське відділення Радянського фонду миру[1].

В журналі "Перець"№9 за 1977р розміщено дружній шарж А.Арутюнянца з нагоди його 50-річчя[2]

Основна творчість присвячена тематиці Другої світової війни, зокрема про керівників партизанського руху, прикордонникам. Також у доробку є науково-фантастичні твори, які були перекладені на інші мови.

Переклав українською мовою роман Олександра Мірера «Головний полудень».

• Стась А. О. «Підземний факел». — Львів: Книжково-журнальне видавництво, 1960. — 180 с. — 41000 прим.
• Стась А. О. Зелена пастка. — Київ: Веселка, 1972. — 222 с. — 65000 прим.
• Стась А. О. Сріблясте марево. — Київ: Веселка, 1974. — 328 с. — (Пригоди. Фантастика). — 65000 прим.
• Стась А. О. Вулиця Червоних Троянд. — Київ: Дніпро, 1977. — 488 с.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Письменники Радянської України: біобібліографічний довідник. / Упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К.: Радянський письменник, 1970. — 540 с.
• Карацупа В. Українська фантастика другої половини ХХ століття у періодиці та книжкових виданнях / В. Карацупа, О. Левченко // Вісник Львівського університету. Сер. : Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. — 2012. — Вип. 7. — С. 216—243.

• Анатолий Стась (Анатолій Стась)(рос.)