Стасюк Олеся Олександрівна
Стасюк Олеся Олександрівна (народ. 8 серпня 1980 року на Вінниччині) — український етнолог, кандидат історичних наук, дослідниця Голодомору-геноциду 1932-1933.
| Стасюк Олеся Олександрівна | |
|---|---|
.jpg.webp) | |
| Народилася |
8 серпня 1980 (41 рік) Вінницька область, Українська РСР, СРСР |
| Країна | Українка |
| Діяльність | музеєзнавиця |
| Alma mater | ВДПУ |
| Галузь | Етнолог, дослідниця Голодомору |
| Заклад | Національний музей Голодомору-геноциду |
| Ступінь | Кандидат історичних наук |
| Нагороди | Хрест доблесті другого ступеня СБУ; медаль «Відзнака Ради національної безпеки і оборони України ІІІ ступення» за особистий внесок у справу гарантування національної безпеки і оборони України та з нагоди Дня Незалежності України. Звання: заслужений працівник культури України. |
Генеральний директор Національного музею Голодомору-геноциду[1], заслужений працівник культури України.
Життєпис
2004 - отримала вищу освіту у Вінницькому педагогічному університеті ім. Михайла Коцюбинського. Опісля — аспірантура в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. 2007 захистила кандидатську дисертацію «Деформація традиційної культури українців в кінці 20-х – на початку 30-х років ХХ ст.».
Діяльність
З 2006 працює експертом департаменту культурологічних програм Міжнародного благодійного Фонду «Україна 3000», очолює програму «Уроки історії: Голодомор 1932–1933 рр.»[2].
Мета програми: висвітлення фактів про злочин геноциду 1932–1933 років для української та міжнародної спільноти, сприяння створенню науково-дослідної бази з вивчення Голодомору.
У рамках проекту зібрано близько 2000 свідчень (8522 аркуші, 25 відеокасет та 179 аудіокасет) постраждалих від Голодомору-геноциду, що були передані до музею.
Монографію етнологині «Геноцид українців: деформація народної культури» презентовано в штаб-квартирі ООН (Нью-Йорк, США).
У 2020 році презентувала книгу «Нариси про Голодомор».[3]
Олеся Стасюк — упорядниця видань «Рафаель Лемкін: Радянський геноцид в Україні» (стаття 28 мовами) ; «Рафаель Лемкін: радянський геноцид в Україні (стаття 33 мовами)»; співупорядниця збірника документів «Розсекречена пам’ять. Голодомор в документах ГПУ-НКВД» з Галузевим державним архівом СБУ (К., 2007).
Координаторка перевидання книги Роберта Конквеста «Жнива скорботи» (Луцьк: ВМА «Терен», 2007).
Координувала проведення щорічної всеукраїнської акції «Запали свічку» та створення першого в Україні інтернет-сайту з теми Голодомору[4].
Кураторство
Кураторка таких міжнародних виставок: «Страчені голодом: невідомий геноцид українців»[5]
Виставка перекладена 8-ма мовами та експонувалася в 50-ти країнах. Її презентували в Парламенті Європейського Союзу у Брюсселі, Парламенті Північного Рейну-Вестфалія (Дюссельдорф), Білому домі (Вашингтон), штаб-квартирі ООН (Женева). На електронних носіях виставку передали в усі дипломатичні представництва України та громадські об’єднання українців за кордоном (2007).
- «Зламані долі: комуністичний терор в Україні 1920–1950-х років»
Завдання: інформування світової та української спільноти про систему репресій, які впровадили представники комуністичного (сталінського) режиму у 20-50-х роках проти українського народу задля придушення прагнень українців на державну самобутність.
Завдання: інформування світової та української спільноти про знищення комуністичною владою української церкви (УГКЦ, УАПЦ), релігійності та традиційної обрядовості, які становили загрозу для новоствореної радянської імперії.
Громадська діяльність
У 2013 році була кураторкою Міжнародного форуму «Народ мій є! Народ мій завжди буде!».
У рамках форуму пройшов науковий симпозіум «Голодомор 1932–1933 років в Україні: історія, пам’ять», виставка «Злочини тоталітаризму», підготовлена Європейською платформою пам’яті та сумління, прем’єра опери «Червона земля. Голод» композитора Вірка Балея тощо.
Як громадська діячка та дослідниця історії геноциду-Голодомору брала участь у міжнародних конференціях та круглих столах у таких країнах: Німеччина, Італія, Бельгія, Швейцарія, Литва, Чехія, Ліван, Ірландія, Польща, США, Канада та ін..
У 2018 році Олеся Стасюк виступила на Міжнародній науковій конференції «Великий голод: наслідки для ліванського та українського населення» з доповіддю «Трансгенераційні наслідки Голодомору-геноциду в Україні». Конференція була присвячена історії геноциду українців – Голодомору 1932–1933 років й історії Великого Голоду Гірського Лівану в 1915–1918 роках.
Напрацювання в Національному музеї Голодомору-геноциду
У березні 2015 року Олеся Стасюк очолила Національний музей «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні».
Вже в травні 2015 року в музеї було організовано та проведено зустріч у форматі круглого столу, темою якої було громадське обговорення перспектив та завдань музею. На обговоренні було запропоноване уточнення назви музею у варіанті Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» (назву змінено за наказом міністра культури України від 31.07.2015 р.).
Впродовж 2015–2018 років під керівництвом та за активної участі Олесі Стасюк музеєм було підготовлено та презентовано 18 виставкових проектів:
- «Злочини радянського тоталітаризму. Знищення соборної України у 1919–1920 роках» (2015);
- «Асиміляційна політика в Радянській Україні: крізь призму вивчення Голодомору» (2015);
- «Надія наша в Бозі» (2015);
- «Неспечений хліб» (2015);
- «Люди Правди» (спільно з Українським інститутом національної пам’яті, 2015);
- «Хроніки Голодомору» (2016);
- «Вишиванка вартістю в життя» (2016);
- «Масовий голод 1946-1947 років в радянській Україні» (2016);
- мистецький проект «163. Одна зернина – одна людина» (2016);
- «Голодна симфонія» (2017);
- «Нас вбивали, бо ми українці» (2017);
- «Розірване коло» (2017);
- «Сторожі правди» (2018);
- «Голодовка 21–23-го» (2018);
- «Вкрадене дитинство: діти в роки Голодомору 1932–1933 рр.» (2018);
- «Голодомор-геноцид мовою чисел» (2018);
- «Виставка картин Сабатіно Шіа «Геноцид українців. Голодомор» (2018);
- «Голодомор: нищення української ідентичності» (2018);
- «Церква на захисті християнського і національного» (2019).
Організовано та проведено три Міжнародні науково-практичні конференції:
«Голодомор 1932–1933 років: втрати української нації» (04.10.2016);
«Проблеми дослідження Голодомору у ХХІ ст.: цифри, джерела, висновки» (16.11.2017);
«Штучні голоди в Україні XX століття» (16. 05. 2018).
Круглі столи:
«Національна пам’ять – дітям» (07.04.2016);
«Масовий голод 1946-1947 років – трагедія і пам’ять» (01.06.2016).
Під керівництвом О. Стасюк музей став науково-методичним центром:
— проводилися семінари-практикуми для вчителів історії спочатку Києва та області, а згодом, у співпраці з Канадським Музеєм Прав Людини, організовано презентацію навчального фільму «Територія Голодомору – пам’ять невмируща» для вчителів історії 11-ти областей (Львівської (08.06), Харківської (18.09), Полтавської (19.09), Одеської (27.09), Миколаївської, Дніпропетровської (04.10), Запорізької (05.10), Чернігівської (18.10), Донецької (26.10), Луганської (27.10), Вінницької (08.11));
— розроблено літні школи, інтерактивні заняття та майстер-класи для школярів з тематики Голодомору;
— активна робота з формування кола друзів і партнерів музею, співпраця з українськими та закордонними партнерами.
В листопаді 2015 року НМ Голодомору-геноциду здобув членство в міжнародному проекті «Платформа європейської пам'яті та сумління», що надало можливість поширення інформації про Голодомор серед європейської спільноти.
Наприкінці 2016 року Олеся Стасюк очолила робочу групу, яка підготувала наукову концепцію Національного музею Голодомору-геноциду. Роботу передали до розгляду та схвалення Кабінету Міністрів України.
У листопаді 2019 року Олеся Стасюк представила Національний музей Голодомору-геноциду на зустрічі членів та партнерів "Платформи європейської пам’яті і сумління" у Тирані, де було обговорено участь Платформи у створенні експозиції Музею Голодомору. Зокрема, один з представників Платформи та член її Наглядової ради увійде до Експертно-наукової ради Проекту. Так Платформа поділиться досвідом та підтримає створення найбільшого у Східній Європі музею, присвяченого Голодомору-геноциду.
85-ті роковини Голодомору-геноциду
Під керівництвом О.Стасюк НМ "Меморіал жертв Голодомору" відіграв ключову роль в організації заходів присвячених до 85-х роковин Голодомору-геноциду.
1 вересня 2018 року в Залі пам’яті Меморіалу розпочалася Міжнародна акція «Запалімо свічку пам’яті!», презентовано фотодокументальну виставку «Вкрадене дитинство: діти в роки Голодомору 1932-1933 років».
12 вересня 2018 року — презентація виставки «Голодомор-геноцид мовою чисел» та збірника матеріалів Міжнародної конференції «Штучні голоди в Україні ХХ столітті».
13 жовтня 2018 р. Олеся Стасюк виступила з доповіддю на науковому колоквіумі в м. Дюссельдорф (Федеративна Республіка Німеччина), організованому до роковин громадськими організаціями українців за підтримки Міністерства закордонних справ України.
19 жовтня 2018 року — участь у відкритті Пам’ятного Знаку жертвам Голодомору-геноциду у с. Мирівка (Кагарлицький район Київської області).
Олеся Стасюк ініціювала видання наукового доробку з теми Голодомору-геноциду професора Василя Марочка — «Енциклопедія Голодомору», яке 12 листопада 2018 року презентували у НМ Голодомору-геноциду.
19 листопада 2018 року НМ Голодомору-геноциду у співпраці з Міністерством освіти і науки України провів семінар «Методика викладання теми Голодомору в школі. Форми і засоби організації навчання» для працівників закладів освіти у Києві.
21 листопада 2018 року — презентація соціально-інформаційного проекту «Потяг української ідентичності» за співпраці Меморіалу та КП «Київський метрополітен». Проект розповідає про унікальні явища культури і науки та українців, які змінювали історію ХХ ст..
21 листопада 2018 року О.Стасюк взяла участь у круглому столі «Проблеми дослідження Голодомору-геноциду та комеморативні практики в Україні та світі».
22-23 листопада 2018 року — у Міжнародному форумі до 85-их роковин Голодомору«Україна пам’ятає, світ визнає!» (м. Київ).
У рамках заходів до 85-х роковин Голодомору-геноциду Національним музеєм "Меморіал жертв Голодомору" під керівництвом Олесі Стасюк було проведено зустрічі зі свідками Голодомору (8 листопада відбулася зустріч з професором Ільком Корунцем), організовано лекції провідних дослідників Голодомору та громадських діячів.
22 листопада 2018 року презентовано Геоінформаційну систему «Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду» та проведено спільну акцію з ПАТ «Укрпошта» з погашення конверта з оригінальною маркою, присвяченою 85-м роковинам Голодомору.
Нагороди
Хрест доблесті другого ступеня СБУ.
Медаль «Відзнака Ради національної безпеки і оборони України ІІІ ступеня» за особистий внесок у справу гарантування національної безпеки і оборони України та з нагоди Дня Незалежності України.
Подяка Прем'єр-міністра України «За вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку музейної справи, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм»[6].
Звання: заслужений працівник культури України.
Публікації
Стасюк О. «Нариси про Голодомор» (Київ: Видавець Мельник М., 2019).
Стасюк О. «Геноцид українців: деформація народної культури» (Київ: ВД «Стилос», 2008).
Упорядниця видань: «Рафаель Лемкін: Радянський геноцид в Україні» (стаття 33 мовами) (Київ: Видавець Мельник М., 2020);
«Рафаель Лемкін: Радянський геноцид в Україні» (стаття 28 мовами) (Київ: Майстерня книги, 2009).
Співупорядниця збірника документів «Розсекречена пам’ять. Голодомор в документах ГПУ-НКВД» з Галузевого державного архіву СБУ (К., 2007), статей з історії Голодомору.
Стасюк О. Переваги та недоліки висвітлення теми Голодомору зарубіжними дослідниками \\ Народна творчість та етнологія:№5(375). ІМФЕ ім. Рильського. Київ, 2018.
Стасюк О. "Голодомор-геноцид" як категорія полідисциплінного історичного дослідження подій 1932-1933 років в Україні. // Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. Випуск №56. — К.,2018
Стасюк О. Український Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. як новий наратив і колективна травма Європи // Гілея: науковий вісник. — К. : "Видавництво "Гілея", 2019.— Вип. 142 (№3). Ч.1. Історичні науки.
Стасюк О. Сприйняття Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. в незалежній Україні:політичні кроки та освітні уроки \\ Література та культура Полісся. Вип. 92. Серія "Історичні науки". Ніжин: НДУ ім. Гоголя, 2018.
Джерела
Енциклопедія Голодомору 1932-1933 років в Україні / Вступ. слово Є. Нищука; Передмова, авторський текст В. Марочка. Міністерство культури України; Національний музей "Меморіал жертв Голодомору"; Асоціація дослідників голодоморів в Україні. ‒ Дрогобич: Коло, 2018. ‒ 576 с.
- Український інститут національної пам'яті. http://www.memory.gov.ua. Український інститут національної пам'яті.
- Фонд «Україна 3000» представив сайт «Україна пам’ятає – світ визнає» та книги з тематики Голодомору. www.ukraine3000.org.ua. Процитовано 15 липня 2019.
- Вітаємо генеральну директорку Музею з отриманням високої нагороди. Національний музей Голодомору-геноциду (укр.). Процитовано 17 вересня 2021.