Стасів Михайло Ярославович

Життєпис

Народився 21 листопада 1968 в Гайворонці Теребовлянського району Тернопільської області.

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил СРСР. Брав участь у війні в Афганістані.[1]

Закінчив Тернопільську державну медичну академію (1996, нині університет).[2] З третього курсу почав працювати в хірургічному відділенні Тернопільській міській лікарні швидкої допомоги[3].

Проживав у м. Тернополі. 20 років працював хірургом у Тернопільській міській лікарні швидкої допомоги, був завідувачем хірургічного відділення[3], останні роки — заступником головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності тернопільського «Центру первинної медико-санітарної допомоги». На місцевих виборах у жовтні 2015 року балотувався до Тернопільської міської ради по округу № 11[4].

З 11 серпня 2014 року до 12 вересня 2015 року проходив військову службу в лавах Збройних Сил України[1]. Служив начальником операційно-перев'язочного відділення медичної роти 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1778 (польова пошта В4673)[1]. Рятував життя бійців у зоні АТО, зокрема 25 січня 2015 року проводив евакуацію поранених під час бою за опорний пункт українських військових «Валера» (висота 307.5) поблизу Санжарівки Артемівського (нині — Бахмутського) району Донецької області під час боїв за Дебальцеве[1]. У зоні АТО пробув 292 дні[3].

Михайло Стасів рятував поранених, забирав з передової загиблих, оперував у бліндажах, наметах, у машині. Оперував у Світлодарській лікарні. Згодом терористи обстріляли і знищили операційний блок. Із Дебальцівського котла вивіз 187 бійців[3].

Помер у Тернополі 1 квітня 2016 року через раптову зупинку серця внаслідок інфаркту[5]. Похований 3 квітня[1] на Алеї Героїв Микулинецького кладовища.

Вшанування пам'яті

28 серпня 2016 року в конкурсі-виставці квіткових композицій «Стверджуючи українське», який відбувся в парку Національного відродження працівники ТМКЗ «ЦПМСД» на пам'ять про колегу-медика створили квіткову композицію «Свіча»[5].

1 квітня 2017 року вшанувати пам'ять Михайла Стасіаа на Алеї Героїв Микулинецького кладовища зібралися рідні, друзі, колеги та побратими[6].

Нагороди
  • «Відзнака Тернопільської міської ради»[2],
  • орден «Честь і Слава»[2],
  • медаль «Захисникам Вітчизни»[2],
  • відзнака «За заслуги» Всеукраїнської громадської організації «Спілка ветеранів та працівників силових структур України „Звитяга“»[7],
  • відзнака «За мужність та милосердя»[2],
  • відзнака «За спасіння життя» (посмертно)[2],
  • 19 серпня 2016 року Тернопільська міська рада присвоїла звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно)[8],
  • увійшов у рейтинг ТОП-100 кращих тернополян (2015)[9].

Цікаві факти

Вдова Михайла Стасіва Ольга через рік після смерті чоловіка розшукала автора листа — хлопця Дениса, сина чортківської поетки Раїси Обшарської, який підтримав військового на передовій[10]. Зустріч відбулася в Терннополі в парку Національного відродження[11].

Див. також

Примітки
  1. Стасів Михайло Ярославович // Українськй меморіал.
  2. Університет — учасник АТО / Стасів Михайло Ярославович // Крізь призму минулого до сьогодення / [Корда М. М., Федонюк Л. Я., Паламарчук А. І. та ін.]; за ред. М. М. Корди, Л. Я. Федонюк. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2017. — С. 422.
  3. Юрко, І. Хірург із Тернополя Михайло Стасів — янгол, який повернувся на небо / Ірина Юрко // Погляд. — 2017. — 10 липня.
  4. Тернопільська міська рада Архівовано 4 жовтня 2017 у Wayback Machine. Центральна виборча комісія.
  5. Стасів Михайло Ярославович // ТМКЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги».
  6. У місті вшанували пам'ять військового медика Михайла Стасіва на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2017. — 3 квітня.
  7. Орденами та медалями нагородили воїнів АТО у Тернополі в День Героїв на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 24 травня.
  8. Героям АТО посмертно присвоїли звання «Почесний громадянин Тернополя» // Тернопільська міська рада. — 2016. — 19 серпня.
  9. 100 кращих тернополян.
  10. «Добрий ZIK» втілив у життя мрію хлопчика, який підтримував лікаря в зоні АТО // Zik. — 2017. — 21 серпня.
  11. Вдова військового розшукала маленького автора, який листом підтримав чоловіка на передовій на YouTube // ТСН. — 2017. — 9 травня.

Джерела
  • Цебрій, Є. Сумно, коли вмирають найкращі / Євгенія Цебрій // РІА плюс. — 2016. — № ? (13 квіт.). — С. 12. — (Люди).

Посилання
Зовнішні відеофайли
У відпустку із зони АТО повернулись бійці 128 бригади на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 25 лютого.
Тернопільщина попрощалася із військовим лікарем на YouTube // ТТБ. — 2016. — 4 квітня.
Військового лікаря із Тернополя Михайла Стасіва поховали на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 4 квітня.
Тернопіль попрощався із військовим медиком Михайлом Стасівом на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 4 квітня.
Вдова військового розшукала маленького автора, який листом підтримав чоловіка на передовій на YouTube // ТСН. — 2017. — 9 травня.
Білі лебеді в небесах. Михайло Стасів на YouTube // Ксения Л. — 2016. — 1 вересня.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.