Стелюшок морський

Стелюшок морський[1][2], стелюшок приморський[3], стелюшок солончаковий[4] (Spergularia marina) — вид квіткових рослин родини гвоздичні (Caryophyllaceae), поширений у циркумполярних, помірних і тепло-помірних областях Європи, півночі Африки, Азії, Північної Америки, Південної Америки. Етимологія: лат. marina — «морський»[5].

Spergularia marina
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Рід: Стелюшок (Spergularia)
Вид:
Spergularia marina (S. marina)
Біноміальна назва
Spergularia marina
Синоніми

Arenaria rubra var. marina L.
Spergularia salina J. Presl & C. Presl
Spergularia marina (L.) Griseb.

Морфологічна характеристика

Одно-, дво- або багаторічна трав'яниста рослина. Стебла до 30 см завдовжки, рясно розгалужені. Листки 3–50 × 0,3–2,5 мм, лінійні, іноді гострі, дещо м'ясисті. Прилистки до 4,5 мм, широко трикутні, сірі. П'ять чашолистків (3)3,5–5(5,5) мм, залозисто-запушені. Пелюстки 2–3(3,5) мм, яйцеподібні або яйцевидо-ланцетні, білі й глибоко рожеві на вершині. Капсула (3,5)4–6(6,5) мм, така ж, або довша, ніж чашолистки. На відміну від Spergularia media, більшість насіння не має широких крил; безкриле насіння розміром 0,5–0,7(0,8) мм.

Поширення

Батьківщина. Північна Африка: Алжир; Єгипет; Лівія; Марокко; Туніс. Азія: Бахрейн; Кувейт; Оман; Саудівська Аравія; Об'єднані Арабські Емірати; Ємен; Китай; Японія; Корея; Казахстан; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан; Монголія; Афганістан; Кіпр; Іран; Ірак; Ізраїль; Йорданія; Ліван; Сирія; Туреччина; Пакистан. Кавказ: Азербайджан; Росія — Дагестан, Передкавказзя, європейська частина, Сибір, Західний Сибір, Далекий Схід. Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; Україна; Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Данія; Фінляндія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство; Албанія; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія; Франція; Португалія [вкл. Азорські острови, Мадейра]; Гібралтар; Іспанія [вкл. Канарські острови]. Північна Америка: Канада; Сполучені Штати; Південна Америка: Фолклендські острови, Аргентина, Чилі. Натуралізований. Австралія; Нова Зеландія; Сполучені Штати Америки — Мідуей, Гаваї; Бермуди, Колумбія, Бразилія, Мексиканські тихоокеанські о-ви. Росте в солончакових прибережних районах.

В Україні зростає на солончаках, солонцях, морським узбережжям — на південному сході, часто[6]

Галерея

Примітки
  1. під редакцією В.А. Онищенка і Т.Л. Андрієнко. Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України. — Київ : Фітосоціоцентр, 2012. — С. 10, 325, 413.
  2. Гомля Л.М., Давидов Д.А. Флора Вищих Судинних Рослин Полтавського Району. — Полтава : Техсервіс, 2008. — 263 с.
  3. Spergularia marina // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  4. Гамор Ф.Д., Гамор А.Ф., Антосяк Т.М. Регіональний червоний список судинних рослин Закарпаття та деякі практичні аспекти їх охорони // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2009. — Вип. 25. — С. 89–107.
  5. Michael L. Charters — California Plant Names
  6. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 72. (рос.)(укр.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.