Степаненко Василь Іванович

Василь Іванович Степаненко (народився 10 лютого в селі Кожухівка Київської області) — український поет і перекладач.

Василь Степаненко
Народився 10 лютого 1950
с. Кожухівка, Васильківського району, Київської області
Громадянство громадянин України
Національність українець
Діяльність перекладач
Нагороди

лауреат премії ім. Максима Рильського,

лауреат премії Олени Пчілки

Освіта
  • Закінчив восьмирічку в селі Кожухівка.
  • Продовжив навчання в СШ № 2 міста Боярка.
  • Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Трудова діяльність
  • учень токаря на заводі Медапаратури,
  • художник в інституті археології при Академії наук УРСР.
  • синхронний перекладач у Вищій комсомольській школі в Москві.
  • учитель української мови і літератури,
  • ведучий редактор у Державному комітеті у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі.
  • заступник головного редактора видавництва «Веселка»,
  • головний редактор видавництва «Мистецтво»
  • керівник приватних видавництв «ВІК» та «Епсілон»
  • начальник інформаційного відділу Подільської адміністрації м. Києва
  • начальник відділу зовнішньо-економічних зв'язків ПАТ "КБ"Епспобанку"
  • начальник Управління книговидань Держкомтелерадіо України
  • перший заступник голови правління ВАТ «Поліграфкнига»
  • директор Національного видавництва дитячої літератури «Веселка».

Творчість

Перші поетичні твори були опубліковані в 1963 р. Друкувався в журналах та газетах: «Всесвіт», «Дніпро», «Барвінок», «Україна», «Молода гвардія», «Молодь України», «Літературна Україна», Καθημερινή (Афіни, Греція, жовтень 2016)

Поезія
  • «Синові сонячно», (вид.-во «Молодь», 1981 р.)
  • «Земля одна для всіх», (вид.-во «Молодь», 1988 р.)
  • «Пори року», (вид.-во «Вік», 2004 р.)
  • «Тридцять солодких і — печальних пісень про кохання», (вид.-во «Епсілон», 2008 р.)
  • «Тверді форми» (вид.-во «Золоті ворота», 2010 р.)
  • «Од храму до храму»[1], (вид.-во «Веселка», 2015 р.
  • ვასილ სტეპანენკო. წელიწადის დრონი. ვიკ, — «Пори року»- грузинською, переклад Р. Чілачави(вид.-во «Вік» 2005 р.)
  • «Поезії» (вид.-во АртЕк", 2019 р.)

Проза
  • оповідання «Горобина ніч», (вид.-во «Вік», 2004 р.)[2]
  • оповідання: «Маленька-малесенька хмаринка», Маленьке-малесеньке зернятко" (вид.-во «Веселка», 2013р)
  • «Олімп»(вид.-во «Епсілон», 2004), 2-ге видання (вид.-во «Преса України», 2007)
  • «Європа» (вид.-во «Епсілон» 2005), 2-ге видання (вид.-во «Преса України», 2007)[2]
  • «Персей. Тесей» (вид.-во «Епсілон», 2007)
  • «Геракл» (вид.-во «Епсілон», 2007)
  • «Аргонавти» (вид.-во «Епсілон», 2008)
  • «Іліада» (вид.-во «Епсілон», 2009)
  • «Одіссея» (вид.-во «Епсілон» 2011),
  • «Міфи і легенди Греції»[3] (вид.-во «Веселка», 2015 р.)
  • «Оповідки на добраніч» https://www.book-on-demand.com.ua/product/opovidky-na-dobranich-v-stepanenko (вид.-во «АртЕк», 2019 р.)

Переклади з грецької
  • Грецька народна казка «Півпівника» (вид.-во «Веселка», 1985 р.)
  • «Дванадцять місяців. Зимові казки» (вид.-во «Грані-Т», 2008 р.)
  • Г.Казандзакі «Маленька героїня», (вид.-во «Веселка», 2013 р.)
  • «Грецькі народні казки» (вид.-во «Веселка»[4], 1985 р.), друге видання (вид.-во «Веселка», 2001 р.)
  • С.Пласковітіс «Гребля» (вид.-во «Дніпро»), 1986 р.)
  • Н. Казандзакіс «У Кноському палаці» (вид.-во «Веселка», 1986 р.)[5]
  • В.Корнарос «Еротокрит»[6] (вид.-во «Веселка», 2016 р.)
  • В.Корнарос «Еротокрит і Аретуса» (вид.-во «Веселка», 2016 р.)
  • В. Пападопулос «Оля» або «Дві зими і одна весна»[7] (вид.-во «Веселка», 2016 р.)
  • «Дигеніс Акрит» — середньогрецький епос (вид.-во «Перун», 2018 р.)[8]
  • Александр Македонський" (вид.-во «Перун» 2019)

Переклади поезії[9]

  • Яніс Ріцос поема «Ромйосіні»
  • Костас Варналіс «Ватаг»
  • Одісеас Елітіс поема «Достойно єсть»
  • Тасос Лівадітіс поема «Кантата для двох мільярдів голосів»

Громадська діяльність
  • 1975 — учасник VI Всесоюзної наради молодих письменників в Москві.
  • член Національної спілки письменників України (з 1997)
  • учасник всесвітньої конференції перекладачів новогрецької літератури в Дельфах в 1992 р.

Відзнаки
  • 1998 — відзначений «Срібною амфорою» за перекладацьку діяльність Генеральним секретаріатом грецької діаспори
  • Лауреат Літературно-мистецької премії ім. Олени Пчілки 2016 року за книжку «Міфи і легенди Греції», (вид.-во «Веселка», 2015)[10]
  • Лауреат Премії Кабінету Міністрів України ім. Максима Рильського 2016 року за переклад з грецької поеми XVII ст. «Еротокрит» Віцендзоса Корнароса, (вид.-во «Веселка» 2016)[11]
  • «Відзнака» Міністерства культури України (Рішенням журі премії ім. Г. Кочура) за переклад середньогрецького епосу «Дигеніс Акрит»

Примітки

ТРИЄДИНІСТЬ ТВОРЧОСТІ Василя СТЕПАНЕНКА https://litukraina.com.ua/2020/03/04/triiedinist/

  1. ВЕСЕЛКА  » Од храму до храму. veselka.in.ua (укр.). Процитовано 25 січня 2017.
  2. Купити книгу -Європа. Міфи і легенди Греції | Інтернет-магазин Yakaboo.ua. www.yakaboo.ua (укр.). Процитовано 25 січня 2017.
  3. Степаненко, Василь (25/1/2017). ВЕСЕЛКА  » Міфи і легенди Греції. veselka.in.ua (українською). видавництво "Веселка". Процитовано 25 січня 2017.
  4. Книга:Грецькі народні казки (Веселка,1985) — Казки українською мовою. kazka.vn.ua (укр.). Процитовано 25 січня 2017.
  5. Н.Казандзакіс.У кноському палаці.Александр Македонский. megalot.com (ua). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 25 січня 2017.
  6. ВЕСЕЛКА  » Еротокрит. veselka.in.ua (укр.). Процитовано 25 січня 2017.
  7. ВЕСЕЛКА  » Оля, або Дві зими і одна весна. veselka.in.ua (укр.). Процитовано 25 січня 2017.
  8. https://www.yakaboo.ua/digenis-akrit-seredn-ogrec-kij-epos.html
  9. Степаненко, Василь (25/1/2017). Н.Казандзакіс.У кноському палаці.Александр Македонский. megalot.com (ua). видавництво "Веселка". Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 25 січня 2017.
  10. Степаненко, Василь (25/1/2017). Новини Гадяча. Новини Гадяча (українською). "Веселка". Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 25 січня 2017.
  11. В.Степаненко здобув премію ім. М.Рильського за переклад поеми “Еротокрит”. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 25 січня 2017.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.