Степанов Микола Петрович
Степанов Микола Петрович (21.11.1925 — 18.04.1997) — учасник Радянсько-німецької війни, стрілець 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії червоноармієць[1], пізніше — гвардії сержант.
Микола Петрович Степанов | |
---|---|
| |
Народження |
21 листопада 1925 село Хорошеборка Топкинського району, Кемеровська область, РФ. |
Смерть |
18 квітня 1997 (71 рік) м. Кемерово, РФ |
Країна | СРСР |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1943—1945 |
Звання | гвардії сержант |
Командування | стрілець 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецбкого батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії |
Війни / битви | Радянсько-німецька війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 21 листопада 1925 року в селі Хорошеборка Топкінського району, Кемеровська область, РФ. Закінчив семирічну школу, працював у колгоспі.
В армію був призваний у лютому 1943 року Топкінським райвійськкоматом і направлений в Кемеровське піхотне училище. У серпні 1943 року курсантів без присвоєння офіцерського звання передали до Діючої армії. З 4 вересня 1943 року стрілець 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії.
Особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро та утриманні плацдарму на північ від Києва у вересні 1943 року. 23 вересня 1943 року у складі взводу молодшого лейтенанта Г. Г. Яржина форсував Дніпро в районі села Ясногородка Вишгородського району Київської області. Брав участь у захопленні пароплава «Миколаїв» і баржі з військово-інженерним вантажем. У бою за село Ясногородка знищив 16 фашистів[2].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії червоноармійцю Степанову Миколі Петровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[3].
В 1945 році Степанов М. П. демобілізувався і повернувся у Кемерово. Працював на заводі «Кузбассэлектромотор» майстром, начальником відділу, був парторгом заводу, обирався депутатом міської Ради. Помер 18 квітня 1997 року.
Нагороди
- медаль «Золота Зірка» № 4381 (17 жовтня 1943)
- Орден Леніна
- Орден Вітчизняної війни 1 ступеня
- Медалі
Пам'ять
- В м. Кемерово, де жив Герой, його ім'ям названо вулицю, а на будинку, в якому він жив, установлено меморіальну дошку.
- В навчальному центрі Сухопутних військ Збройних сил України «Десна» встановлено бюст Героя.
Примітки
- Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
- ЦАМО — Фонд 33. — Оп.793756, д.45, запись 150040001, стр. 333 Архівовано 29 липня 2012 у WebCite (рос.)
- ЦАМО — Фонд 33. — Опись 682525, ед. хран 48 запись 12057300 Архівовано 29 липня 2012 у WebCite(рос.)
Посилання
- Степанов, Николай Петрович(рос.)
- В.Гроссман. Первый день на Днепре. (рос.)
- Степанов Н. П. (рос.)
- Степанов Николай Петрович[недоступне посилання з травня 2019] (рос.)
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2. (рос.)
- Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988 — ISBN 5-319-00085-5 (рос.)
- О войне и товарищах. Сборник воспоминаний. — Красноград: АО «КМП», 1996. — 208 с. с илл. — 950 экз.(рос.)