Стефано Колантуоно

У дорослому футболі дебютував 1981 року виступами за команду клубу «Веллетрі», в якій провів два сезони, взявши участь у 46 матчах Серії D. Згодом грав у складі команди Серії С «Тернана» та Серії В «Ареццо».

1985 року став гравцем «Пізи», у складі якої в сезоні 1985/86 дебютував у Серії А, а також виборов титул володаря Кубка Мітропи. З наступного сезону грав у вищій італійській лізі за «Авелліно», «Комо» та «Асколі», вилетівши з останніми до Серії В.

У 1991 році Колантуоно пішов з футболу в футзал і став виступати за римську «Рому», вигравши чемпіонат Італії. Після цього Колантуоно повернувся у великий футбол, де грав за команди нижчих італійських ліг «Фрозіноне», «Фермана», «Самбенедеттезе», «Мачератезе» та «Сестрезе».

Завершив професійну ігрову кар'єру 2002 року у клубі «Самбенедеттезе», якому допоміг вийти до Серії С2.

Свою тренерську кар'єру Колантуоно розпочав у клубі «Самбенедеттезе», де і завершив свою кар'єру гравця, будучи запрошеним президентом команди Лучано Гауччі за 9 турів до кінця турніру. З «Самбенедеттезе» Колантуоно вже в перший же сезон вийшов в Серію С1, вигравши всі матчі, в яких він керував командою, привівши клуб до 5 місця в турнірі. Потім Колантуоно тренував команди Серії В «Катанія» (9 місце) та «Перуджу», яку довів до стадії плей-оф, але в ній клуб програв «Торіно». Під час роботи з цими клубами Колантуоно не мав необхідної тренерської ліцензії і де-юре був асистентом Габріеле Матріччіані, свого помічника.

У 2005 році Колантуоно очолив «Аталанту», з якою в перший же сезон виграв Серію В, а на наступний рік привів команду до 7-го місце у вищому італійському дивізіоні.

31 травня 2007 року Колантуоно очолив «Палермо»[1], будучи запрошеним Мауріціо Дзампаріні, президентом команди. Але вже 26 листопада був звільнений після серії поразок, «вінцем» яких став розгром від «Ювентуса» 0:5[2]. 24 березня 2008 року Колантуоно знову очолив «Палермо», але провів з командою лише 1 гру в чемпіонаті, будучи зміщений зі свого поста 4 вересня, після поразки в Кубку Італії з рахунком 1:3 від «Удінезе».

15 червня 2009 року Колантуоно очолив «Торіно», що вилетів в Серію В. Підписав контракт на 1 сезон, але вже 29 листопада Колантуоно був звільнений через незадовільні результати гри команди; його замінив Маріо Беттега[3]. 10 січня 2010 року Колантуоно був знову призначений головним тренером клубу, змінивши Беттегу[4] і привів команду до 5 місця, яке дозволило команді вийти в плей-оф, у фіналі якого команда поступилася «Брешаї» та не вийшла в Серію А.

15 червня 2010 року Колантуоно знову став головним тренером «Аталанти»[5], яку в першому ж сезоні вивів у Серію А, після чого працював з бергамасками в еліті протягом наступних чотирьох сезонів, поки не був звільнений 4 березня 2015 року[6].

4 березня 2015 року звільнений з поста головного тренера «Аталанти». Наступником Колантуоно біля керма бергамасків став Едоардо Рея[7].

4 червня 2015 року Колантуоно очолив «Удінезе»[8], підписавши контракт на 2 роки[9]. 14 березня 2016 року, через день після домашнього матчу 29-го туру Серії A проти «Роми» (1:2), був знятий зі свого поста[10].

7 листопада 2016 року призначений головним тренером клубу Серії B «Барі», підписавши контракт до 30 червня 2017 року з можливістю продовження ще на 1 рік[11]. Клуб закінчив сезон на 12-му місці і не потрапив у плей-оф, після чого клуб і тренер вирішили не продовжувати співпрацю.

12 грудня 2017 року призначений головним тренером клубу Серії B «Салернітана»[12], з якою також не зміг потрапити у плей-оф.

• Стефано Колантуоно на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Стефано Колантуоно на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Профіль гравця на сайті Goal.com (італ.)