Стефурак Анастасія Михайлівна

Анастасія Стефурак (нар. 1 березня 1990, Львів) — українська художниця-ілюстраторка.

Анастасія Стефурак
Народження 1 березня 1990(1990-03-01) (31 рік)
Микуличин (Івано-Франківська область)
Національність  Україна
Діяльність ілюстраторка
Напрямок книжкова ілюстрація
Сайт www.behance.net/Anastasia_Stefurak

Життєпис

Народилася у с. Микуличин Івано-Франківської області. У віці двох років переїхала до Івано-Франківська. З дитинства мріяла ілюструвати книжки, із семи років відвідувала художні гуртки. Навчалася в Івано-Франківській дитячій художній школі ім. О. Сорохтея.

У 2007 році вступила до Львівської національної академії мистецтв на кафедру графічного дизайну. Під час навчання брала участь у конкурсах станкової графіки (техніка суха голка). Для дипломної роботи на 4-му курсі проілюструвала книгу Рея Бредбері «451° за Фаренгейтом». У 2013 році закінчила магістратуру в ЛНАМ. Її дипломним проектом стала книжка «Українські прислів'я», проілюстрована самою Настею і видана у «Видавництві Старого Лева».

Сьогодні живе у Львові.

Творчість

Працювала графічним дизайнером у студії дизайну, співпрацює з «Видавництвом Старого Лева». Для видавництва проілюструвала видання «Мій дідусь був черешнею» і «Чоловік, який вирощував комети» (2016) Анджели Нанетті (2015), «Стильна книжка для панянки» Оксани Караванської (2015), «Лялечки» Оксани Куценко (2016), «Шевченко від А до Я» Леоніда Ушкалова (2017) а також створила обкладинки більш ніж до 15 книжок[1].

Працює в техніках комп'ютерної графіки, колажу. Подобається напрямок магічного реалізму в літературі та образотворчому мистецтві[2]. Улюбленим ілюстратором є Ґабріель Пачеко[3].

У 2017 році проілюструвала роман Сильвії Плат «Під скляним ковпаком», що вийшов у «Видавництві Старого Лева». В оформленні видання намагалася відтворити атмосферу Нью-Йорка 1950-х років.

«Для цього я віддала перевагу чорно-білій гамі у поєднанні з пастельним рожевим відтінком, який був популярним у масовій культурі того періоду, – говорить художниця. – Окрім того, рожевий колір, ніжний і фемінний, – по суті це розбілений відтінок червоного – кольору крові. В одному з розділів, коли стан головної героїні погіршується, кольорова гама переходить в темно-сірі тони, а на двох розворотах стає чорним проваллям, після чого знову з'являються світлі кольори. Для відчуття ретро атмосфери використано текстури, потертості, фотографії Нью-Йорка, зображено речі того періоду: косметику, намисто, телефон, друкарську машинку, крісло, стиль одягу і зачісок. На декількох ілюстраціях головна героїня зображена з чоловіками в поп-арт стилі, напрямку мистецтва 1950-60-х»[4].

Посилання

Примітки

  1. Ті, що малюють між слів. Ще 7 українських ілюстраторів, вартих уваги. Українська правда _Життя. Процитовано 25 листопада 2016.
  2. Стефурак Анастасія. Видавництво Старого Лева. Процитовано 25 листопада 2016.
  3. Анастасія Стефурак: «Дивує, коли кажуть, що художник малює всюди. Мені потрібна самотність для творчості». Високий замок online (uk-UA). 20 вересня 2014. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
  4. Під скляним ковпаком. Видавництво Старого Лева. Процитовано 27 листопада 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.