Стеценко Вадим Олександрович
Вади́м Олекса́ндрович Стеце́нко (17 грудня 1989 — 31 серпня 2014) — старший солдат Збройних сил України. Учасник війни на сході України.
| Стеценко Вадим Олександрович | ||
|---|---|---|
.png.webp){kind=small} Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
17 грудня 1989 Миколаївка | |
| Смерть |
31 серпня 2014 (24 роки) Щастя | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
.png.webp){kind=small} Ракетні війська і артилерія | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
Життєпис
Народився і виростав у селі Миколаївка, батьки виховували Вадима та сестру. Займався спортом, грав у футбол і баскетбол. Закінчив Сумський аграрний технікум, здобув фах юриста. Пройшов строкову службу, повернувся до Миколаївки. Працював у селі Кровне на підприємстві «Сумський бекон» — завідував складом готової продукції. Одружився, з Оленою планували подружнє життя.
Мобілізований у березні 2014-го, старший навідник РСЗВ «Ураган», 27-й реактивний артилерійський полк. З початку липня виконує завдання у зоні ведення бойових дій. У липні побував вдома у короткотерміновій відпустці.
31 серпня 2014-го загинув разом з ще трьома військовослужбовцями під час обстрілу вогневих позицій полку терористами біля міста Щастя. Упізнаний в дніпропетровському морзі за тестом ДНК.
Без Вадима лишилися дружина і батьки.
Похований у своєму селі, в останню дорогу проводили жителі сіл Миколаївки та Кровного.
Нагороди
- орденом «За мужність» III ступеня (23.5.2015, посмертно)
Джерела
- Стеценко Вадим Олександрович
- Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»