Столе Сольбаккен

У дорослому футболі дебютував 1985 року виступами за нижчолігову команду «Груе», в якій провів п'ять сроків.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Хамаркамератене», до складу якого приєднався 1989 року. Відіграв за команду з Хамара наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. У складі «Хамаркамератене» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,35 голу за гру першості і 1991 допоміг команді вийти до елітного дивізіону. Покинув команду в на початку 1994 року.

З 1994 по 1997 рік грав у складі «Ліллестрема», разом з якою двічі ставав срібним призером чемпіонату Норвегії та 1995 року визнавався найкращим півзахисником Норвегії.

У жовтні 1997 року перейшов в англійський «Вімблдон», проте через конфлікт з тренером клубу Джо Кінніром вже в березні 1998 року був проданий в данський «Ольборг», у складі якого провів наступні два роки своєї кар'єри гравця. Більшість часу, проведеного у складі «Ольборга», був основним гравцем команди. Протягом цих років виборов титул чемпіона Данії.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Копенгаген», за кякий виступав протягом 2000–2001 років і в останньому сезоні знову став чемпіонам країни.

13 березня 2001 року під час тренування «Копенгагена» перед матчем з «Манчестер Юнайтед» у 32-річного Сольбаккена стався серцевий напад. Прибулі лікарі діагностували клінічну смерть. У кареті швидкої допомоги по дорозі в лікарню його привели до тями. Медичне обстеження виявило у Столе вроджений порок серця, не виявлений раніше. Йому було встановлено кардіостимулятор, що не дозволило йому продовжити кар'єру гравця.

9 березня 1994 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Норвегії в товариській грі проти збірної Уельсу.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1998 року у Франції, чемпіонату Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах. На європейській першості Столе провів всього одну зустріч — заключний матч зі збірною Словенії. Гра завершилася нульовою нічиєю, яка не дозволила скандинавам обійти югославів, що розташувалися на другому місці. Ця гра стала останньою для Сольбаккена у футболці національної збірної.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, Столе провів у формі головної команди країни 58 матчів, забивши 9 голів.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2002 року, очоливши тренерський штаб клубу «Хамаркамератене». У 2003 році він привів свій клуб до перемоги в Першому дивізіоні, а в наступному сезоні зайняв разом з ним п'яте місце. Після такого успіху Норвезький футбольний союз вручив йому нагороду, як найкращому тренерові країни.

В подальшому очолив «Копенгаген», з яким за шість років зміг п'ять разів взяти титул чемпіона країни, а також у 2010 році вперше в історії вивести клуб у плей-оф Ліги чемпіонів.

Влітку 2011 року очолив німецький «Кельн», проте Сольбаккен не зміг повторити попередній успіх і вже 12 квітня 2012 року був звільнений з посади після того як клуб програв «Майнцу» з рахунком 0-4 і опустився на 16 місце в чемпіонаті.

1 липня 2012 року очолив тренерський штаб команди «Вулвергемптон Вондерерз», яка перед тим вилетіла до Чемпіоншипа.

• Столе Сольбаккен на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль тренера на сайті transfermarkt.de (нім.)