Столичний ляльковий театр (Софія)

Столичний ляльковий театр (болг. Столичен куклен театър) — ляльковий театр у столиці Болгарії місті Софії.

Столичний ляльковий театр
Столичен куклен театър
Столичний ляльковий театр, Софія
Столичний ляльковий театр, Софія

42°41′34″ пн. ш. 23°19′33″ сх. д.
Країна  Болгарія
Місто
Адреса
вул. Генерала Гурко, 14
Тип ляльковий театр
Відкрито 1946 рік
Репертуар казки, дитяча і доросла класика
Керівництво директор Кирякос Аргіропулос[1]
sofiapuppet.com
Ідентифікатори і посилання


Загальна інформація

Софійський столичний ляльковий театр міститься за адресою:

вул. Генерала Гурко, буд. 14, м. Софія-1000 (Болгарія).

Театр також має другу сцену — за адресою:

бул. Янко Сакзова, буд. 19, м. Софія (Болгарія).

Нині директором закладу є Кирякос Методіос Аргіропулос (Кирякос Методиос Аргиропулос).

З історії та сьогодення театру

Ляльковий театр у Софії був заснований у 1946 році Маром Пенковим на власні кошти, і оскільки це був перший стаціонарний театр у сучасній Болгарії, він відразу ж прикував увагу широкого загалу.

За декілька років заклад отримав державний статус і відповідно фінансування, ставши першим державним професіональним театром у Болгарії.

Першим міжнародним успіхом колективу Софійського лялькового став приз на фестивалі театрів ляльок у Бухаресті (Румунія) в 1958 році.

У 1960-ті роки відбувалось творче піднесення Столичного лялькового театру. Са́ме тоді поставлені головні знакові вистави театру, що стали золоим фондом колективу й були відповідно оцінені у всьому світі — від Куби, США і Канади до країн Європи і Японії. Серед цих спектаклів, у першу чергу, дитячі «Крали Марко» (1967) і «Пинокио» (1968).

Від 2002 року на посаді директора театру Кирякос Аргіропулос.

З репертуару

Дотепер Софійський Столичний ляльковий театр поставив на своїх сценах близько 300 назв спектаклів.

У чинному репертуарі[2] театру близько 20 вистав (на місяць), серед яких як обробки болгарського фольклору, так і постановки світових дитячих казок-бестселерів («Пітер Пен», «Гензель і Гретель», «Снігова королева», «Алладін і чарівна лампа») тощо.

Софійські лялькарі час від часу готують спектаклі, розраховані на дорослого глядача, — це інтерпретації світової класики «Мизантроп» (1968), «Декамерон» (1972), «Бурята» (1987) і «Макбет» (1996), а також культові «Съкровището на Силвестър» і «Рагаца».

Примітки

Джерела і посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.