Стояти на Занзібарі

«Стояти на Занзібарі» (англ. Stand on Zanzibar) — науково-фантастичний роман-антиутопія британського письменника Джона Браннера, де в майбутньому людство вирішує проблему перенаселення. Назва відноситься до досліджень, згідно з якими на 1968 рік все населення Землі можна було вмістити на о. Мен, поставивши їх плечем до плеча. Події відбуваються, коли для цього потрібен вже о. Занзібар, що майже у 3 рази перевищує Мен. Роман складається з 4 частин: «Безперервність», де представлено сюжетні лінії, «Відстеження з макрофантами», де змальовано навколишній світ, «Несподіваний світ», де представлено окремі ситуації на кшталт колажу, «Контекст» представлено у вигляді цитат вигаданих авторів, уривків з журналів, газет, телебачення.

«Стояти на Занзібарі»
Автор Джон Браннер
Назва мовою оригіналу Stand on Zanzibar
Країна  Велика Британія
Мова англійська
Тема перенаселення
Жанр наукова фантастика
Видавництво Doubleday
Видано 1968

Зміст

Події відбуваються у 2010 році. Планета задихається під великої кількості населення (7,7 млрд осіб). Населення божеволіє від тісноти, бідності і відсутності перспектив. Люди щільно сидять на наркотиках (еректильна дисфункція та депресія лікуються таблетками), легалізованих урядом, щоб примирити громадян з їх безрадісним буттям. Адже навіть тихі сімейні радощі тепер доступні далеко не всім. У розвинених країнах діє жорстке законодавство, яке забороняє людям з недосконалим геномом мати дітей, зокрема хворим на гемофілію, схильним до шизофренії, дальтонікам тощо. Для більшості повноцінна родина стає недосяжною і нескінченно бажаною мрією. Подіям, що пов'язані з незаконним зачаттям, народженням і всиновленням дітей присвячено чимало сторінок роману. Втім зовсім не «усвідомлена турбота про генофонд людської раси» обмежує народжуваність. Деяким людям виявилося вигідно мати таку чудову відмовку, щоб через елементарні егоїстичні почуття не народжувати і не заводити дітей взагалі.

Головна загроза, що стоїть перед США — терористи (найбільш небезпечним є Джефф Янг), Китай — це нова економічна наддержава. Усі країни Європи об'єдналися у федерацію. Мега-корпорації фактично володіють державами. Засоби масової інформації перетворилися на важливий засіб маніпуляції, все перевантажено інформацією. Керівництво багатьма процесами на виробництві та житті здійснює розумний суперкомп'ютер «Шалманезер». Світ постає перед протистоянням Заходу і Сходу.

Головними героями є Норман Ніблок Хаус, афроамериканець, виконавчий директор мегакорпорації General Technics (мешкає у Нью-Йорку), і Дональд Хоган, агент урядових спецслужб, який орендує квартиру. Водночас в структурі книги перебіг подій переплітається з уривками, присвяченими формуванню середовища XXI століття, цитатами зі «Словника гіперзлочинів» та інших творів вигаданого соціолога Чада С. Маллігана, включення термінів сленгу «кодер» — людина, «хижачка» — жінка, «проллі» — броньована поліцейська машина, «життєрадісність» — бісексуальність, «маккер» — людина, що працює ногами.

Хаус вирішив стати президентом африканської країни Бенінії, де помирає президент Обомі, який бажає передати владу тому, хто поєднає його країну із Заходом. Мешканці Бенінії мають особливість — ніколи нікого ні через що не вбивають, а до іноземних агресорів відносяться як до добрих гостів. З часом будь-який загарбник в цій країні перетворюється на істоту доброзичливу і віротерпиму. Антропологи на чолі із Малліганом намагаються вивчити цю особливість, дізнатися причину. Норман Хаус будує плани добування в Бенінії корисних копалин, особливо з дна океану, для більш успішного протистояння іншим мегакорпораціям.

Хогану доручено вбивство азійського вченого — техногенетика Сугайгунтунга з Ятаканга (соціалістичної острівної держави тоталітарного штибу в Тихому океані — алюзія на Індонезію), відкриття якого подарувало надію на здорове потомство навіть тим, хто не володіє ідеальним фізичним і психічним здоров'ям. Він відкрив дешевий спосіб клонування людей із заданими, і вельми поліпшеними щодо батьків, характеристиками. Втім Сугайгунтунг турбується не про людей, а бажає підірвати західний світ, збільшивши народжуваність. Деякі очільники західних мегакорпорацій пропонують оголосити винахід ворожою пропагандою, а не вбивати вченого. Разом з тим західні біологи розуміють, що боятися треба штучного поліпшення, селекції людини, якими б методиками воно не досягалося. Виборче клонування, так само як і євгенічні перешкоди розмноженню, шкідливі.

Хоган викрадає Сугайгунтунга разом з його дослідженнями й обладнаннями. Втім при спробі переправити до США випадково вбиває вченого й знищує усю техніку. В цей час Норман Хаус під впливом мешканців Бенінії стає миролюбним і доброзичливим. Антропологічна експедиція на чолі із Малліганом нарешті з'ясовує секрет толерантності її жителів. Вони мають особливий ген, що виробляє секреції, яка пригнічує агресію та викликає вмиротворення. Планується поширити цей ген на усе людство. Але це неможливо, оскільки єдиним, хто це міг зробити був геній техногенетики, професор Сугайгунтунг, якого вбито, а його винахід втрачено. Тому Норман Хаус та Малліган просто залишаються у Бенінії.

Нагороди

Прогнозування

  • проблема перенаселення
  • поява Євросоюзу
  • розвиток комп'ютерних та інтернет-технологій

Джерела

  • Stephen H. Goldman, «John Brunner's Dystopias: Heroic Man in Unheroic Society», Science Fiction Studies 16, 1978
  • Pringle, David (1990). The Ultimate Guide to Science Fiction. London: Grafton Books. ISBN 0-246-13635-9.
  • Clute, John; Nicholls, Peter (1995). The Encyclopedia of Science Fiction. New York: St. Martin's Griffin. ISBN 0-312-13486-X.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.