Стратифікація (гідрогеологія)

Гідрогеологічна стратифікація — розчленування гідрогеологічних утворень на товщі різного ієрархічного порядку, які відрізняються за генезисом, складом, літофаціальними, петрографічними, а головне — колекторними властивостями гірських порід. Стратифікаційні підрозділи - «гідростратони» можуть виділятись, як в межах чохла, так і в межах фундаменту артезіанських басейнів.

Стратифікаційна класифікація

У сучаснй регіональній гідрогеології використовують наступну стратифікаційну класифікацію (від найбільш крупних до менших одиниць):

Гідрогеологічний поверх

Гідрогеологічний поверх стратифікаційний підрозділ водоносних порід вищого рангу, який виділяється у вертикальному розрізі гідрогеологічної структури і відповідає значному етапу (орогенному, доорогенному, платформовому тощо) тектонічного розвитку території. Його об'єм приблизно може відповідати об'єму структурного поверху, хоча і не завжди з ним збігається[1]. До складу кожного гідрогеологічного поверху входить кілька гідрогеологічних серій (їх не слід плутати з стратиграфічними серіями). В артезіанських басейнах платформ звичайно виділяють два гідрогеологічні поверхи, які розрізняються умовами формування підземних вод:

  • верхній — в якому поширені переважно інфільтраційні (інфільтрогенні) води
  • нижнй — до якого приурочені суто седиментаційні літогенні (елізійні і відроджені) підземні води

Рух підземних вод у верхньому гідрогеологічному поверсі підпорядковується законам гідростатики і направлений від областей поглинання до областей розвантаження, тобто переважає низхідна і похило-латеральна фільтрація (інфільтраційний режим). В нижньому поверсі напірні води рухаються від центральних, найбільш занурених областей з максимальним тиском до периферії седиментаційних бесейнів, тобто переважає латерально-висхідна і висхідна фільтрація (літогенний режим). У найбільш заглиблених частинах басейнів іноді виділяють зону, або субповерх з термопружним режимом підземних вод[2]. На менших глибинах ця зона присутня в областях тектонічної активізації щитів, де залягає нижче розсолів і заповнена менш мінералізованими, газонасиченими «мантійними», або «магматичними» ексфільтраційними водами переважно ювенільного походження.

Гідрогеологічна серія

Гідрогеологічна серія стратифікаційний підрозділ водоносних порід, нижчий за рангом від гідрогеологічного поверху. Фактично, це частина гідрогеологічного поверху, яка охоплює водоносні, слабо водоносні і водотривкі породи єдиного седиментаційного або тектонічного циклу з різними гідрогеологічними властивостями[3]. Прилеглі гідрогеологічні серії, так само, як їх геологічні аналоги — яруси, відрізняються одна від одної значними стратиграфічними, кутовими незгідностями або перервами в осадконакопиченні.

Водоносний комплекс

Водоносний комплекс — стратифікаційна гідрогеологічна одиниця, водоносна товща гірських порід, складова частина гідрогеологічної серії. Водоносний комплекс характеризується спільністю утворення літофаціального і петрографічного складу водоносних порід. Один від одного водоносні комплекси розмежовуються, як правило, потужними водотривами. Прилеглі один до одного водоносні комплекси розділені кутовою незгідністю, водовміщуючі породи в межах кожного з них мають близькі за значеннями колекторі властивості, а іноді і положення п'єзометричного рівня. В межах кожного конкретного водоносного комплексу можуть бути виділені водоносні горизонти.

Водоносний горизонт

Водоносний горизонт— водопроникний шар гірської породи, що вміщує воду та залягає над водонепроникним пластом; однорідні або близькі за фаціально-літологічним складом та гідрогеологічними властивостями пласти водопроникних гірських порід, пустоти (пори, тріщини) яких заповнені гравітаційними водами.

За умовами залягання розрізняють водоносні горизонти:

  • в районах багаторічної мерзлоти — надмерзлотні, міжмерзлотні і підмерзлотні;
  • в нафтогазоносних районах — контурні, верхні, нижні і проміжні;
  • в районах рудних та вугільних родовищ — надрудні (надвугільні), підрудні (підвугільні);
  • в соляних родовищах — надсольові, міжсольові, підсольові, білясольові.
  • За гідравлічними умовами виділяють водоносні горизонти напірні (між водотривкими товщами) і безнапірні (або ґрунтові);
  • за внутрішньою будовою — одношарові, двошарові і багатошарові;
  • за типом водотривкого ложа — похилі, горизонтальні і змішані.

Водоносні горизонти в гірничій справі значно ускладнюють проведення підготовчих виробок і добувних робіт. Для усунення негативного впливу водоносних горизонтів проводиться управління його режимом і ресурсами методами водозниження, тампонування, заморожування, осушування, ізолювання (бараж) тощо. Сукупність водоносних горизонтів або зон, пов'язаних з товщею певного віку, називають водоносним комплексом.

Водоносний пласт

Водоносний пласт – пласт породи, що містить воду і є частиною водоносного горизонту.

Див. також

Примітки

  1. Веселов В.В., Сыдыков Ж.С. Гидрогеология Казахстана. — Алматы, 2004. — 484 с. (рос.)
  2. Кирюхин В.А., Толстихин Н.И. Региональная гидрогеология. — М.: «Недра», 1987. — 382 с. (рос.)
  3. Камзіст Ж.С., Шевченко О.Л. Гідрогеологія України. Навчальний посібник.— Київ: Фірма «ІНКОС», 2009. — 614 с.

Література

  • Камзіст Ж.С., Коротких И.В., Фролов А.Ф. Основы гидрогеологии и инженерной геологии.— М.: «Недра», 1988. — 206 с. (рос.)
  • Камзіст Ж.С., Шевченко О.Л. Гідрогеологія України. Навчальний посібник.— Київ: Фірма «ІНКОС», 2009. — 614 с. ISBN 978-966-8347-79-5
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С  Я. — 644 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.