Стрибелі

Стрибелі, Стрибилі (пол. Strybel, Strybił, Strybyl) гербу Три Щити  — стародавній руський шляхетський рід, яким належали землі на території Київського воєводства.

Родинний герб Стрибелів

Родоначальник Голенка Воронич (бл. 1420 — ?)

Представники
  • Івашко
    • N?
      • Стецько — успадкував частину маєтку Пилиповичі. Родоначальник гілки Пилиповичів (Філіповичів).
        • Микола
    • Ян (також Іван) — зем'янин. Дружина Овдотья Івашківна Воронянка молодша (пол. — Owdotyja Woronianka młodsza). Успадкував від батька Кам'яний Брід та частину Пилиповичі. Придбав у родини Корчовських Студену Воду та Старосільці, також володів маєтком Тебенинці та Булгаки (з 1581 року).
      • Богдан (пом. 1605) — спадкоємець Пиливовичі, частини Кам'яного Броду, у жовтні 1586 року придбав Левків у троюрідного брата Миколи Воронича. Також власник Іванківа, Плоски, Торчина, Борщіва, Кичкира (з 1545 р.), Глиниці, Вирлоок, Ходори, Заріччя, Чебенщизна, Войсище.
        • Павло — власник с. Жаболовка та м. Торчин. Дружина Магдалена Семенівна Бутович (пол. — Magdalena Butowicz).
          • Стефан — по смерті батька його опікунами стали Філон та Петро. Успадкував Вирлоок, Кичкирі та від дядька Петра — Воропаїв.
          • Миколай — по смерті батька успадкував землі
          • Анна
          • Софія
          • Єфросинія[1]
        • Філон (також Пилип) (пом. 1634) — гродський Київський (1595), підчаший (1609). Дружина — сестра Яна Зубра, Маруша Єльцовна (пол. — Marusza Jelcowna). По смерті брата Остафія став опікуном племінників Абрама та Михайла. Мав маєток у Березовиці.
          • Іван — дружина Барбара Соколовська (пол. — Barbara z Sokolowa). По смерті чоловіка, вдруге вийшла заміж за Абрама Стрибеля.
            • Катерина — чоловік Ян Ярмолінський.[2]
          • Христина — чоловік Павло Бутович (пол. — Paweł Butowicz).
        • Федір (пом. 1609)
        • Данило (пом. після 1630) — київський підчаший, власник містечка Вирлоок, Пилиповичі та Борщів.[3] Добував поташ на продаж на своїх землях.
          • Миколай (пом. 1634) — убитий у місті Чуднові, похований у церкві в Пилиповичах.
          • Стефан — після смерті брата успадкував усі землі. Від дядька Петра успадкував Торчин.
        • Петро (пом. 1636-38) — войський Київський. Успадкував містечко Студена Вода, яким володів до 1628 року, власник Городища, Торчина, Щенієва (також Забріддя), придбав Воропаїв у Тиша-Биковських.[4] Дружина Тіна Феодора Прошчеківна Долотецька (пол. — Tina Fedora Proszczekówna Dołotecka).
        • Остафій (пом. 1624) — успадкував маєток Ловков та Іванків, власник Ходори. [5]
          • Абрам (пом. 24.12.1651) — власник містечок Смоловка та частини Ловкова, також мав частку на села Калинівка, Булгаки, Кам’яний Брід. Дружина Барбара Соколовська (пол. — Barbara z Sokolowa). Проживав з родиною у Ловкові, поховали його в місцевій церкві.
          • Михайло — власник Іванкова, частини Ловкова.
            • Анна
        • Богдан (пом. 1609-1628)
        • Марія — бл. 1590 року у шлюбі з Яном Зубром. Власники маєтку Старосільці.[6]
        • Катаржина (Катерина)

Примітки
  1. Pienkowski (1 грудня 2015). Rodzina Butowicz herbu Butowicz, Rodzina Złotoliński herb.... Skyrock (фр.). Процитовано 19 червня 2017.
  2. Архив Юго-Западной России. Часть 3. Том I. с. 590.
  3. Архив Юго-Западной России Часть 7. Том II.
  4. Архив Юго-Западной России. Часть 3. Том I. . Страница номер 361.
  5. Архив Юго-Западной России. Часть 3. Том I. . Страница номер 336.
  6. [roman_zuber@wp.pl]. PROTPPLASTA RODU ZUBRÓW. www.ii.uni.wroc.pl. Процитовано 12 червня 2017.

Література
  • Литовська метрика. Книга 561: Ревізії українських замків 1545 року / Підготував В. Кравченко; редкол: П. Сохань (відповідальний редактор), Г. Боряк, М. Крикун та ін. Наук. тов. ім. Шевченка в Америці, Наук. тов. ім. Шевченка в Україні, НАН України, Інститут укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. - Київ, 2005. - 597 с.
  • Kasper Niesiecki, Herbarz Polski, wyd. J.N. Bobrowicz, Lipsk 1839-1845. Strybel herbu Trzy Tarcze (t. 8 s. 540)
  • Urzędnicy województwa bełskiego i ziemi chełmskiej XII-XVIII wieku : spisy, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego. Kórnik : Biblioteka Kórnicka, 2002
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.