Верлок

Верло́к село в Україні, у Радомишльському районі Житомирської області.

село Верлок
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Житомирський район
Громада Радомишльська міська громада
Код КАТОТТГ UA18040450080031572
Основні дані
Засноване 1753
Населення 570
Площа 3,285 км²
Густота населення 173,52 осіб/км²
Поштовий індекс 12252
Телефонний код +380 4132
Географічні дані
Географічні координати 50°29′28″ пн. ш. 29°09′59″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
172 м
Водойми Бистріївка, Коробочка
Місцева влада
Адреса ради вул. Мала Житомирська, 12, м. Радомишль, Радомишльський р-н, Житомирська обл, 12201
староста — вул. Центральна, 1, с. Верлок, Радомишльський р-н, Житомирська обл., 12252
Карта
Верлок
Верлок
Мапа

Історія

В першій половині XVII століття село належало Якубу Єрличу (Яков Пліщ-Єрлич), що мешкав у Бикові. В селі було 35 хат,а населення становило 180 осіб. Це були кріпосні-селяни, які не мали власної землі. У 1754 році за працею Конрада Жеменецького «Тарифи подимного податку на Правобережжі» в селі нараховується 20 будинків. 1784 року село вже було під владою поміщика Каетана Єлізара, стольника коронного. В кінці XVII століття — належало Крушинським, з 1825—1847 рік — Каніцькому, а з 1844 року — поміщику Боруховському, який після кріпосництва передав землю і все майно пану барону Флоту. Барон побудував у центрі села триповерховий дерев'яний будинок, де жив сам без сім'ї та тримав гарем. Барон був справжнім катом, тому збурив проти себе селян і був змушений втікати. Тому він кинув село і переїхав на хутір Глухів, де в 1890 році його убили з двоствольної рушниці, а в 1924 році дім згорів.

Село входило до Кичкирівської волості (Березецька, Борщівська, Верлооківська, Кичкирівська, Малорачівська, Мінінська, Ставківська, Папірянська, Юрівська с.ради). Так, на 1900 рік Верлок — власницьке село за 4 версти від повітового міста, 829 осіб, 127 дворів, православна церква, каплиця, школа грамоти, хлібний магазин. Був пожежний обоз.

Село Верлок 7 березня 1923 року, у складі Малинської округи, увійшов до Радомишльського району.

Радянська влада

В 1920 році тут було створено перші органи радянської влади, головою сільської ради був Марченко Панас Олександрович; в цьому ж році введено ленінський декрет про землю. Перша партійна організація в селі була створена в 1924 році, організатором  якої був голова комуни Герасименко Іван. Першим засновником комсомольської організації був Цюра Володимир Тимофійович. 22 травня 1927 року в селі Верлок утворився осередок КПБУ. Секретарем осередку був обраний Оладько Антон Дорофійович. Першими комуністами були: Оладько Антон Дорофійович, Грищенко Андрій Андрійович. Кандидати: Бондарчук Глаша Кирилівна, Оладько Петро Іванович. 

В 1923 році в селі Верлок  були створені СТОВи, які проіснували всього один рік. 17 січня 1923 року організувалась с-г артіль «Колос». Організаторами її були  Оладько Антон, Шевчук Трохим, Цюра Григір. 

В артілі було 13 сімей — 40 чоловік. Землі було 57,22 десятини.

У 1924 році на базі земель одноосібних господарств було створено артіль імені Леніна. Організаторами її були Яцкевич Михайло Борисович і Оладько Петро Іванович. 1930 року було організовано 2 колгоспи — один на базі комуни, який і зберіг назву «Електрика» і другий — колгосп «Запоріжжя». Обидва ці колгоспи проіснували аж до 1953 року, а в вересні 1953 року обидва колгоспи об'єдналися в один — «Електрика». На час заснування колгоспів членів було: у колгоспі «Електрика» — 110 господарств, у колгоспі «Запоріжжя» — 150 господарств. 15 лютого 1963 року колгосп «Електрика»  добровільно об'єднано з Радомишльським колгоспом імені Леніна.[джерело?]

Німецько-радянська війна

15 липня 1941 року село Верлок було зайняте німецькими військами, внаслідок чого було спалено 30 хат, 8 колгоспних приміщень, заподіяно матеріальних збитків колгоспу та жителям села. Під час окупації на примусові роботи до Німеччини з Верлока було вивезено понад 40 односельців, переважно молодих хлопців та дівчат, звідки повернулося 22 односельців.

На фронті загинуло 95 жителів села. Нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу 106 громадян села.[джерело?]

Післявоєнні часи

Після війни з 1946 по 1962 рік побудовано 38 будинків колгоспників, електростанцію на 40 кіловат, хмелесушарку, 3 свинарники, 2 конюшні, кормокухню, авто гараж на 6 машин, пожежне депо, водонапірну башту.

29 червня 1960 року, у зв'язку із заселенням хуторів і фактичним злиттям окремих поселень, об'єднано хутір Коробочка з с. Верлоком у складі Верлоцької сільської ради.

В 1955 році було зведено сільською радою обеліск на братській могилі, що розташована на сільському цвинтарі. Дата захоронень — 27 грудня 1943 року.[джерело?]

Часи незалежности

До 16 травня 2017 року адміністративний центр Верлоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області[1].

Школа

Заснована у 1896 році священиком Грищинським та містилася спочатку у неіснуючому нині приміщенні напроти сучасного медпункту.

До 1917 року рівень письменності в селі був низький, середню освіту мали лише 8 чоловік. У школі працювали 8 приїжджих вчителів і священик, котрий читав Закон Божий. На той час вона була трирічною церковно-приходською, з 1918 року по 1941 роки діяла початкова чотирирічна, потім — семирічна, з 1960 — восьмирічна, а з 1987 року — дев'ятирічна.

Директорували в школі в різні часи Коченко Микола Іванович, Овдій Іван Кузьмич, Губа Євдокія Прокопівна, Синиця Тодось Денисович, Мартинчук Дмитро Філімонович, Герасимчук Панкрат Володимирович, Грищук Олена Григорівна, Кобилинський Олександр Миколайович, а з 2014 року по 2014 — Шкідченко Ліна Леонідівна. Нині — Римаренко Олександр Дмитрович. До 1957 року школу відвідували діти з Верлока, Бистріївки, Глухова Першого.

Багато з випускників працювало та працює у СТОВ «Нива» та інших господарствах. Є серед випускників науковці (кандидат технічних наук В. Петуховський, доктор сільськогосподарських наук М. Коденська, доктор біологічних наук В. Тугай), журналісти (Микола Попович — колишній працівник редакції районної газети «Зорі Полісся», Володимир Яцкевич — головний редактор обласної газети «Ехо»), генерал-майор Ю. Кузьменко — начальник позавідомчої охорони м. Москви тощо.

У 2016 році школа відсвяткувала своє 120-річчя.

З 2017 року школа стає філією Радомишльської гімназії зі збереженням у ній статусу «дев'ятирічної».

У 2021 році школу закрито. Для учнів організовано підвіз шкільним автобусом ОЗНЗ Радомишльська гімназія до м. Радомишль.

[джерело?]

Пам'ятки

Пам'ятник сільським ковалям

19 червня 2010 року у Верлоці було урочисто відкрито пам'ятник сільським ковалям — славним династіям Яцкевичів, Новицьких, Тужиків, Кучинських. Пам'ятник було виготовлено за ініціативи верлочанина, головного редактора газети «Ехо», депутата обласної ради Володимира Михайловича Яцкевича. Допомагали йому у цій благородній справі радник Верховного отамана Українського козацтва, генерал-отаман О. Матвійчук і Верлоцький сільський голова Кучерявенко Василь Анатолійович. Виготовив унікальний пам'ятник М.Пилипчук із міста Коростишева.[джерело?]

Пам'ятний хрест

14 жовтня 2010 року було освячено архієпископом Овруцьким Віссаріоном пам'ятний хрест при в'їзді в с. Верлок, який було встановлено за сприяння отамана війська козачого Житомирського округу Матвійчука О. В., сільського  голови Кучерявенка В. А. та головного редактора обласної газети «Ехо» Яцкевича В. М.[джерело?]

Див. також

Примітки

Джерела

Література

  • Верло́к // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Житомирська область / Ред. кол. тому: Чорнобривцева О. С. (гол. редкол.), Булкін Г. П., Бутич I. Л., Василевський А. Ф., Вахбрейт 3. Д., Гудима Н. Г., Денисенко Г. І., Зайцев В. М., Іващенко О. М., Матящук В. О., Mocквін П. П., Новик М.  К. (відп. секр. редкол.), Павлов О. О., Павловський А. А., Ремезов О. П. (заст. гол. редкол.), Чекарев Л. — М. АН УРСР. Інститут історії. — К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 598.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.