Стріла-3

Стріла-3[2] (індекс ГРАУ — 9 К34, за класифікацією НАТО — SA-14 Gremlin (укр. Гремлін) — радянський переносний зенітно-ракетний комплекс, модернізація «Стріли-2».

9K34 «Стріла-3» за класифікацією НАТО: SA-14 Gremlin
9K34 «Стріла-3» (пусковий комплекс та зенітна ракета 9М36 (9М36-1)
Тип:	переносний зенітно-ракетний комплекс
Походження:	СРСР
Історія служби
Термін використання	1974- по т.ч.
Використання у	ДивКраїни-оператори
Історія виробництва:
Конструктор	КБ (Коломна)
Розроблено	1974
Варіанти	Див. Варіанти
Характеристики
Маса	10,3 кг («Стріла-3»)[1] 16 кг (в повній готовності)
Швидкість	400 м/с
Довжина	1427 мм[1]
Максимальна дальність	4500 м[1]
Стріла-3 у Вікісховищі

Використовувала ракети 9 М36 з новою інфрачервоною головкою самонаведення і конічним скануванням фазомодульованого сигналу (ЧС замість AM-модуляції по амплітуді зі спіральним скануванням), що забезпечує підвищену стійкість до радіоперешкод і поліпшену роботу з селекції хибних цілей, роботу з цілями, що швидко маневрують на високих швидкостях. Головна відмінність від «Стріла-2», наявність охолоджувальної ГСН, що дозволило застосовувати ракету за наявності опадів і на тлі природних перешкод[3].

На озброєнні Збройних сил СРСР з січня 1974.

«Стріла-3» експортувалася у більш ніж 30 країн світу.

Замінена на ПЗРК 9К38 «Ігла».