Стріла-2

За даними американської розвідки Радянський Союз прямо або опосередковано постачав ПЗРК «Стріла-2» дружнім терористичним організаціям та нерегулярним озброєним формуванням. Так, наприклад, в 1973 році в Римі була затримана група палестинських терористів з двома ПЗРК. Затримані начебто збирались використати ПЗРК проти ізраїльського пасажирського літака при заході в аеропорт. Найімовірніше ПЗРК потрапили до рук терористів з рук сирійських військових. В січні 1976 року в Кенії були затримані терористи з Народного фронту звільнення Палестини, які готувались збити ізраїльський пасажирський літак при заході на посадку в Найробі. Цього разу ПЗРК був переданий з Лівії із допомогою Сомалі. Союз африканського народу Зімбабве (САНЗ) використав ПЗРК «Стріла-2» в Родезії двічі — в 1978 та 1979 році проти пасажирських літаків Vickers Viscount:

• 3 вересня 1978 року, реєстраційний номер VP-WAS авіакомпанії Air Rhodesia рейс 825. Загинуло 28 із 56 чоловік на борту літака. Іще 10 чоловік було вбито бойовиками Народною революційною армією Зімбабве. Теракт стався поблизу Ваміра Гілс (англ. Whamira Hills).[4]
• 12 лютого 1979 року, реєстраційний номер VP-YND авіакомпанії Air Rhodesia рейс 827 був збитий та впав неподалік Каріба. Всі 59 чоловік на борту літака загинули.[5].

ПЗРК були отримані САНЗ від СРСР через посередництво Замбії або Анголи[6].

В листопаді 1979 року італійські правоохоронці затримали трьох італійців з угруповання «Автономних робітників» (англ. Workers Autonomy) та одного йорданця в місті Ортона на узбережжні адріатичного моря. Плани затриманих зловмисників стосовно цього ПЗРК встановити так і не вдалось[6].