Стрілиця трилиста

Стріли́ця трили́ста[1] (Sagittaria trifolia) — вид рослин із родини частухових (Alismataceae), що зростає в Євразії від України до Японії та Індонезії.

Стрілиця трилиста
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Частухоцвіті (Alismatales)
Родина: Частухові (Alismataceae)
Рід: Стрілиця (Sagittaria)
Вид:
Стрілиця трилиста (S. trifolia)
Біноміальна назва
Sagittaria trifolia
L., 1753

Опис

Це водна багаторічна гола трава з товстими столонами з бульбами на кінчиках. Листки здебільшого надводні; пластинки яйцеподібні або лінійно-ланцетні, верхівка від загостреної до округлої, бічні частки часто довші за середню, трикутні або лінійно-ланцетні, різко гострі; ніжка листка 60–75 см, трикутна. Суцвіття 30–50 см завдовжки, китицеподібне, містить від (2)3 до багато (2)3(5)-квіткових кілець, нижні 1–3 кілець зазвичай розгалужені. Квітки одностатеві (жіночі квітки в нижніх кільцях і на коротких квітконіжках, чоловічі квітки на довгих квітконіжках), 1–2 см у поперечнику, білі; приквітки трикутно-яйцеподібні, 8–10 × 3–4 мм, гостро-загострені. Тичинки численні; пиляки жовті. Плодові голови ± кулясті, діаметром ≈ 1 см; сім'янки трикутно-яйцюватої форми, з бічно зігнутим дзьобом, крила від округло-зубчастих до цілих. 2n = 22. Період цвітіння: квітень — листопад[2][3].

Поширення

Зростає в Євразії від України до Японії та Індонезії[4][5][6][7]. Населяє ставки, озера, болота, рисові поля, канали[2].

В Україні населяє береги водойм — заплави річок: Дунаю, Дністра, П. Бугу та Дніпра — досить рідко[8].

Використання

Ця рослина має лікувальні властивості як сечогінний, антискорбутичний засіб і використовувалася для лікування шкірних проблем[9]. S. trifolia культивується як харчова культура в деяких районах Азії. Бульби мають високий вміст крохмалю і дуже поживні.

Синоніми

  • Sagittaria chinensis Sims
  • Sagittaria doniana Sweet
  • Sagittaria hirundinacea Blume
  • Sagittaria japonica H.Vilm.
  • Sagittaria leucopetala (Miq.) Bergmans
  • Sagittaria macrophylla Bunge
  • Sagittaria obtusa Thunb.
  • Sagittaria sagittata Thunb.
  • Sagittaria sagittifolia var. edulis Siebold ex Miq.
  • Sagittaria sagittifolia var. leucopetala Miq.
  • Sagittaria sagittifolia subsp. leucopetala (Miq.) Hartog
  • Sagittaria sinensis Sims
  • Sagittaria trifolia subsp. leucopetala (Miq.) Q.F.Wang
  • Sagittaria trifolia var. longiloba (Turcz.) Kitag.

Галерея

Примітки

  1. Sagittaria trifolia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Euphorbia trifolia. Flora of China. efloras.org. Процитовано 21.09.2021. (англ.)
  3. Euphorbia trifolia. Flora of Pakistan. efloras.org. Процитовано 21.09.2021. (англ.)
  4. Sagittaria trifolia. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 21.09.2021. (англ.)
  5. Sagittaria trifolia. GRIN. Процитовано 21.09.2021. (англ.)
  6. Sagittaria trifolia. Catalogue of Life. Процитовано 21.09.2021. (англ.)
  7. Sagittaria trifolia. EuroPlusMed. Процитовано 21.09.2021. (англ.)
  8. Мойсієнко Іван Іванович. Флора північного Причорномор'я. — Київ : Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук, 2011. — С. 14.
  9. Zhuang X. (2011). Sagittaria trifolia. The IUCN. Процитовано 21.09.2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.