Стрілиця

Стріли́ця або стрілоли́ст (Sagittaria) — рід водних багатолітніх рослин родини частухових. Включає приблизно 39 видів, що ростуть в помірних і тропічних регіонах, переважно в Північній і Південній Америках, однак кілька в Азії, Європі й Африці[1].

Стрілиця
Стрілиця звичайна (S. sagittifolia)
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Частухоцвіті (Alismatales)
Родина: Частухові (Alismataceae)
Рід: Стрілиця (Sagittaria)
L.
Види

≈ 39, див. текст

Вікісховище: Sagittaria

Опис
Листя стрілиці звичайної

Стрілиця (стрілолист) — багатолітні трав'янисті рослини, які повністю ростуть у воді або частково в неї занурені (гідрофіти за життєвою формою).

З короткого товстого кореневища з бульбоносними пагонами виходить тригранне стебло. Воно досягає від 20 до 110 см завдовжки, але при цьому знаходиться під водою і сповнене повітряноносною тканиною (аеренхімою).

Для стрілиці характерне явище гетерофілії: листя має різну форму. Підводне листя простої подовженої форми, частіше схоже на тонкі нитки (стрічкоподібне) до 1,2 м завдовжки. Плавуче листя — еліптичне. Надводне листя формою нагадує стрілу, від якого походить назва роду, зазвичай досягає довжини 25 — 30 см.

Квітки переважно одностатеві, зібрані в китицеподібні суцвіття по 3, в діаметрі від 1,2 до 5 см, мають зелену 3-членну чашечку і 3 білі з рожевою підставою пелюстки. Нижні дві мутовки з маточкових квіток, інші, — з тичинкових, квітконоси маточкових квіток коротші. Квітне з середини червня до кінця серпня.

Плід — крилата сім'янка з носиком, плаває на поверхні води.

Поширення, види і використання

Всього налічується бл. 35 видів стрілиці, поширених переважно в Америці (більшість), також у Європі та Азії. Зростає, в основному, по берегах різних водоймищ, у стоячих і повільно текучих водах, по заболочених луках; віддає перевагу глеєвим ґрунтам і свіжим торф'яникам.

В Україні поширений єдиний вид — стрілиця звичайна (Sagittaria sagittifolia); за іншими даними росте ще один вид — стрілиця трилиста Sagittaria trifolia[2].

Види
  • Sagittaria aginashi Makino
  • Sagittaria ambigua J.G. Sm.
Sagittaria latifolia
Sagittaria montevidensis
  • Sagittaria australis (J.G. Sm.) Small
  • Sagittaria brevirostra Mackenzie & Bush
  • Sagittaria calycina Engelm.
  • Sagittaria cristata Engelm.
  • Sagittaria cuneata Sheldon
  • Sagittaria demersa J.G. Sm.
  • Sagittaria engelmanniana J.G. Sm.
  • Sagittaria fasciculata E.O. Beal
  • Sagittaria filiformis J.G. Sm.
  • Sagittaria graminea Michx. — Стрілиця злакоподібна
  • Sagittaria guayanensis Kunth
  • Sagittaria intermedia Micheli
  • Sagittaria isoetiformis J.G. Sm.
  • Sagittaria kurziana Glück
  • Sagittaria lancifolia L. — Стрілиця ланцетолиста
  • Sagittaria latifolia Willd.;— Стрілиця широколиста
  • Sagittaria longiloba Engelm. ex J.G. Sm.
  • Sagittaria montevidensis Cham. & Schlecht.
  • Sagittaria natans Pall. — Стрілиця плавуча
  • Sagittaria papillosa Buch.
  • Sagittaria platyphylla (Engelm.) J.G.Sm.;— Стрілиця низька
  • Sagittaria rigida Pursh
  • Sagittaria sagittifolia L. — Стрілиця звичайна
  • Sagittaria sanfordii Greene
  • Sagittaria secundifolia Kral
  • Sagittaria spongiosus
  • Sagittaria subulata (L.) Buch. — Стрілиця шилоподібна
  • Sagittaria teres S. Wats.
  • Sagittaria trifolia L.;— Стрілиця трилиста

Бульбоподібні потовщення кореневища стрілиці є поживою для водоплавних птахів.

В Китаї та Японії стрілицю культивують для одержання крохмалю з кореневищ.

Примітки
  1. Sagittaria Ruppius ex L.. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 14.05.2021.
  2. Sagittaria trifolia L.. Euro+Med Plantbase. Botanic Garden and Botanical Museum Berlin-Dahlem. Процитовано 14.05.2021.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.