Стуленик
Стуленик — смаколик, що готувалися з дріжджового тіста на маслі, зазвичай без начинки. Характерний в українській кухні для центральних областей та Придніпров'я. Натепер вкрай рідко розповсюджений.
| Тип | Ласощі |
|---|---|
| Походження | |
| Час приготування | — 50 хвилин |
| Необхідні компоненти | борошно, яйця, сіль, масло |
| Зазвичай використовувані компоненти | цукор, дріжджі |
| Схожі страви | Пиріг |
| |
Етимологія
Стосовно назви існують декілька версій: за однією має відповідну форму, стулену з боку; за іншою — своєю формою нагадує вульву, що в старовинну на Вінниччині, Черкащині, Дніпровщині та Запоріжжі звалася стульня або стуленик. Часто готувалися на свята, особливо весілля, на честь шанованих гостей.
Згадується в романі «Дума про тебе» українського письменника Михайла Стельмаха
 |
«Вона грайливо підвела вигнуті вії, посміхнулась одному завучу і нагримала на чоловіка: — А де твій хвалений стуленик?
— Він пересмажився, — винувато кліпнув очима Антон Антонович, прикрив розчухраним пошиттям голомозину»[1] |
 |
.
Приготування
З дріжджового тіста або тіста, як для вареників, створюється пиріг, що своєю формою нагадує вареник: має дещо витягнуту форму та защеплений зверху. Може бути також відкритий по центру. Зазвичай не має начинки. Втім, на Дніпровщині його готують з начинкою з цибулі та сала. Смажиться на пательні у маслі або смальці.
Примітки
Джерела
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — С. 803.
- Посуда из сена и «стуленики» удивляли жителей Петропавловщины
Посилання
- Стулені // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1854. — 1000 екз.