Стульневе (селище)

Стульневе — селище в Україні, у Бердянському районі Запорізької області. Населення становить 211 осіб (1 січня 2015)[2]. Орган місцевого самоврядування — Стульневська сільська рада.

селище Стульневе
адміністративно-територіальна одиниця
Країна  Україна
Область Запорізька область
Район Бердянський район
Код КОАТУУ: 2325587203
Основні дані
Засноване 1835
Населення 231 (2001)[1]
Площа 0,14 км²
Густота населення 1650 осіб/км²
Поштовий індекс 71220
Телефонний код +380 6140
Географічні дані
Географічні координати 47°12′34″ пн. ш. 36°01′31″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 98 м
Найближча залізнична станція Стульневе
Місцева влада
Рада Стульневська сільська рада
Адреса ради 71220, Запорізька обл., Чернігівський р-н, с. Стульневе, вул. Перемоги, 96
Карта
Стульневе
Стульневе

Географія

Селище Стульневе розташоване за 3 км від лівого берега річки Токмак, на відстані 1,5 км від села Кам'янка, за 16 км від колишнього районного центру смт Чернігівка, на захід від неї. Через селище пролягають автошлях територіального значення Т 0813 та залізнична лінія Федорівка — Комиш-Зоря, на якій розташована однойменна залізнична станція Стульневе.

Історія

XX ст.

Виникло як залізнична станція Вальдгейм (вальд — ліс, гейм — дім, вогнище) в 1914 році в період відкриття залізничної гілки Комиш-Зоря — Федорівка, яку було збудовано на кошти німців-менонітів. Названо так, як ближню менонітську колонію — Вальдгейм (Владівка). Щодо місця розташування станції, жителі навколишніх українських сіл мають таку версію: за планом станція повинна була збудуватись навпроти с. Стульневе, але капіталіст Г. Нейфельд з Вальдгейму підкупив інженерів, щоб вони збудували станцію навпроти його млину у Вальдгеймі, щоб скоротити відстань до станції, куди вивозилось борошно.

З початком першої світової війни, в кінці 1914 року, станцію було перейменовано, як і всі німецькі села, і вона отримала назву ближнього українського села Стульневе.

У період воєнних дій через станцію пересувались війська і військові вантажі. В буремні роки громадянської війни бачила станція і Махна, і денікінців, врангелівців, кайзерівські війська, червоних. Звідси меноніти емігрували до Америки, в 1920 році під час боїв військ Врангеля і кіннотників Д. Жлоби, бронепоїзди зі станції обстрілювали з гармат с. Вальдгейм. На станції були будинки вокзалу, вантажної станції та пошги.

З 1928 року на станції утворюється Стульневська нафтобаза, яка повинна була забезпечувати сільгоспвиробників паливно-мастильними матеріалами.

З цієї ж станції більшовики відправляли відібраний у селян хліб до Росії, для цього було створено Стульневське заготзерно.

Працювали на цих підприємствах жителі навколишніх сіл.

У період нацистсько-радянської війни станція використовувалась за призначенням. Під час відступу радянських військ приміщення вокзалу було підірване.

Після звільнення нашої території, у 1943 році, почали наділяти землю для заселення по 0,3 га, тут поселяються сім'ї Левицьких, Кисляк, Гришунів, Логвиненків та інші.

Працюють пошта, магазини, заготзерно, овочева перевалка, нафтобаза, залізнична станція. Селище набуває привабливого виду.

XXI ст.

Станом на 2003 рік в селищі працюють пошта, нафтобаза, Стульневський ХПП, залізнична станція, два магазини.

Після ліквідації Чернігівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Бердянського району[3].

Населення

Мова
Населення за рідною мовою (2001)
українська моваросійська
92.64 % 7.36 %

Див. також

Примітки
  1. Населення населених пунктів Запорізької області за даними перепису 2001 року
  2. Чернігівська територіальна громада — Запорізька область — Децентралізація влади
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»


Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.