Стів Боулд

Стів Боулд (англ. Steve Bould, нар. 16 листопада 1962, Сток-он-Трент) — англійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри тренер. З 2012 року входить до тренерського штабу «Арсеналу».

Стів Боулд
Стів Боулд
Особисті дані
Повне ім'я Стівен Ендрю Боулд[1]
Народження 16 листопада 1962(1962-11-16) (59 років)
  Сток-он-Трент, Англія
Зріст 193 см
Громадянство  Велика Британія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1980–1988 «Сток Сіті» 183 (6)
1982   «Торкі Юнайтед» 9 (0)
1988–1999 «Арсенал» 288 (5)
1999–2000 «Сандерленд» 21 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1994 Англія 2 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2001–2012 «Арсенал»(мол.)
2012– «Арсенал»(помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав на позиції центрального захисника з 1980-х по 2000-і роки. Свою кар'єру Боулд розпочав у рідному місті, виступаючи за місцевий «Сток Сіті», де придбав репутацію перспективного молодого футболіста. Після більш ніж 8 років, проведених у складі «гончарів», і ставши одним з найбільш затребуваних англійських захисників, Боулд перебрався в лондонський «Арсенал». Разом з Тоні Адамсом, Найджелом Вітерберном і колишнім партнером по «Стоку» Лі Діксоном він сформував знамениту четвірку захисників. Виступаючи за «канонірів» Боулд став триразовим чемпіоном Англії, дворазовим володарем Кубка Англії, а також Кубка англійської ліги, Суперкубка Англії та Кубка Кубків УЄФА. У 1999 році Боулд перейшов з «Арсеналу» в «Сандерленд», де і завершив кар'єру[1].

Після завершення кар'єри гравця Боулд протягом більш ніж 10 років успішно керував юнацькою командою академії «Арсеналу». На старті сезону 2012/13 зайняв посаду помічника головного тренера, змінивши на цьому посту Пета Райса[2].

Клубна кар'єра

Сток Сіті

Боулд народився і виріс в місті Сток-он-Трент, де в 1978 році уклав свій перший контракт з місцевим клубом «Сток Сіті»[1]. Його професійна кар'єра почалася двома роками пізніше, а перший дебют на полі відбувся у вересні 1981 року у матчі проти «Мідлсбро»[1], в якому його команда поступилася з рахунком 3:2. У той час Стів грав на позиції правого захисника. Він отримував мало ігрової практики, тому в жовтні 1982 року відправився в оренду в «Торкі Юнайтед»[1].

Боулд став регулярно виходити в основі після того, як тодішній тренер Стоку Мік Міллс перевів його в центр на заміну Полу Дайсону[1]. Травма спини, яку він отримав у сезоні 1986-87, не дозволила йому закінчити сезон і можливо завадила його команді потрапити в раунд плей-оф. До моменту завершення сезону 1987-88 стало очевидно, що він є одним з найкращих захисників в Другому дивізіоні. «Арсенал» і «Евертон» вели переговори про його придбання. У підсумку Боулд перейшов в «Арсенал» за 390 тис. фунтів[1].

Арсенал

Боулд офіційно став гравцем «Арсеналу» 13 червня 1988 року і незабаром став одним з гравців знаменитої четвірки захисників лондонського клубу, куди крім нього входили Тоні Адамс, Найджел Вінтерберн і Лі Діксон. У складі «канонірів» він двічі став переможцем Першого дивізіону в сезонах 1988/89 і 1990/91[3].

15 серпня 1992 року він забив перший гол «Арсеналу» в історії Прем'єр-ліги, яка прийшла на зміну Першому дивізіону. Не дивлячись на це «каноніри» зазнали поразки з рахунком 4:2 від «Норвіч Сіті»[4]. Травми не дозволили йому зіграти у фіналах Кубка Англії та Кубка ліги 1992/93. Його місце у складі зайняв Енді Лінінгем[5].

Після перемоги в Кубку володарів кубків у 1994 році в грі «Арсеналу» і Боулда намітився застій. З приходом в 1996 році Арсена Венгера з'явилися чутки, що Боулд залишить команду, тому що на його місці в основі часто став виходити Мартін Кіоун. Однак цього не сталося, більше того, Стів став одним з важливих елементів складу, який виграв «золотий дубль» у сезоні 1997/98.

Останній сезон Боулда у складі «гармашів» склався для команди невдало: «каноніри» поступилися Кубок Англії і золоті медалі чемпіонату «Манчестер Юнайтед», які виграли у тому сезоні «требл».

«Сандерленд»

У липні 1999 року Боулд перейшов у «Сандерленд» за суму в 500 тис. фунтів стерлінгів. Після відходу у грудні 1999 року Кевіна Болла, колишнього капітана команди, Боулд отримав капітанську пов'язку. Його гра в сезоні 1999/00 багато в чому допомогла «Сандерленду» зайняти сьому сходинку у таблиці.

1 вересня 2000 року Боулд заявив про завершення кар'єри гравця.

Виступи за збірну

Не дивлячись на те, що Боулд був одним з найкращих англійських захисників тих років, у складі національної збірної Англії він провів всього два матчі, при цьому дебютував за неї вже у віці 32 років. Це були товариські ігри проти збірних Греції і Норвегії у 1994 році під керівництвом Террі Венейблза[6].

Кар'єра тренера

Стів Боулд як асистент Арсена Венгера у «Арсеналі». 2013 рік.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, у червні 2001 року, повернувшись в «Арсенал», де став тренером юнацької команди. Під його керівництвом команда двічі виграла юнацьку Прем'єр-лігу в сезонах 2008/09[7] і 2009/10[8] і молодіжний кубок Англії 2009 року[9].

10 травня 2012 року було оголошено, що Боулд став новим помічником Арсена Венгера замість Пета Райса, який покинув клуб за станом здоров'я.

Титули і досягнення

«Арсенал»: 1988–89, 1990–91, 1997–98
«Арсенал»: 1992–93, 1997–98
«Арсенал»: 1992–93
«Арсенал»: 1993–1994
«Арсенал»: 1998, 1999

Примітки

  1. Matthews, Tony (1994). The Encyclopaedia of Stoke City. Lion Press. ISBN 0952415100.
  2. Pat Rice to leave post as Arsenal assistant manager. BBC Sport. Процитовано 10 травня 2012.
  3. Anfield 89. Arsenal F.C. Архів оригіналу за 22 жовтня 2012. Процитовано 10 травня 2012.
  4. Arsenal 2–4 Norwich. Stat Bunker. Процитовано 10 травня 2012.[недоступне посилання з червня 2019]
  5. Football photographic encyclopedia, footballer, world cup, champions league, football championship, olympic games & hero images by sporting-heroes.net
  6. Stephen Andrew Bould. englandstats.com. Процитовано 11 листопада 2013.
  7. Tottenham Hotspur 0–1 Arsenal, arsenal.com. Retrieved 18 May 2010.
  8. Arsenal 5–3 Nottm Forest, arsenal.com. Retrieved 18 May 2010
  9. Liverpool 1–2 Arsenal, arsenal.com. Retrieved 18 May 2010

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.