Стів Шарлі

Ширлі народилася 16 вересня 1933 року в Дортмунді, в сімії батька-єврея Арнольда Бухталу і неєврейської матері. При народжені вона отримала ім'я Віра Стефані Бухталь. У липні 1939 року Ширлі, у п'ятирічному віці разом зі своєю дев'ятирічною сестрою Ренатою, периїхала до Британії за програмою Кіндертранспорт як дитина-біженка.[4] Її помістили під опіку прийомних батьків, які проживали у місті Саттон Колдфілд.

Після відвідування монастирської школи вона переїхала до Освестри, поблизу валлійського кордону, де відвідувала Освестриську жіночу середню школу. Математику в школі не викладали, тому вона отримала дозвіл після відвідувати уроки в місцевій школі для хлопців. Пізніше вона згадає, що після переживань воєнних часів, в Освестрі вона провела шість чудових років миру.

Закінчивши школу, Ширлі вирішила не ходити до університету, адже стверджувала, що для її гендеру доступною наукою була лише ботаніка, яка її не цікавила, тому вона шукала роботу в математичному / технічному середовищі.[5] У віці 18 років вона стала громадянинкою Великої Британії і змінила ім'я на Стефані Брук.

У 1950-х роках Ширлі працювала на Дослідницькій станції поштового відділення Холлі Долліс, створюючи комп'ютери з нуля і пишучи код за допомогою машинної мови.[6] Протягом шести років вона відвідувала вечірні заняття, після чого отримати диплом з математики з відзнакою. У 1959 році вона перейшла до компанії CDL Ltd, яка займалася розробкою комп'ютерів.

Після одруження з фізиком Дереком Ширлів 1962 році[7] Ширлі заснувала, з стартовим капіталом 6 фунтів стерлінгів, компанію програмістів-фрілансерів, що займалися розробкою Програмного забезпечення[8] (зараз компанія Xansa). Зустрічаючи сексизм на своєму робочому місці,[9] вона хотіла створити можливості для працевлаштування жінок, тому серед перших 300 співробітників було лише три чоловіків-програмістів[10] поки Закон про дискримінацію за ознакою статі 1975 року не визнав цю практику протизаконно. Для того щоб її сприймали серйозніше в діловому світі вона взяла чоловічий псевдонім «Стів»[11], оскільки компанії не відповідали на її листи, що були підписані її справжнім ім'ям.[12] Проєкти її команди включали програмування рекордера польоту чорного ящику Конкорда.[13]

Вона працювала незалежним не виконавчим директором Tandem Computers Inc., Атомної енергетичної адміністрації (пізніші AEA Технології) та Партнерства Джона Льюїса.

Ширлі вийшла на пенсію в 1993 році у віці 60 років і з того часу займалася філантропією.

У 1980 році отримала офіцерський Орден Британської імперії за заслуги в промесловості[14]

У 1987 році її було присвоєно визнання Свободи міста Лондона . Вона була президентом Британського комп'ютерного товариства з 1989 по 1990 рік та магістром компанії ІТ-лівреї в 1992—1993.

У 1985 році їй було присуджено премію «Визнання за інформаційні технології».

У 1991 році Шірлі була удостоєна степені почесного доктора університету в Букінгемі, і з того часу вона була відзначена такожКембриджським університетом, університетом Солент[15] та 28 іншими університетами Великої Британії.  

У 1999 році вона отримала медаль Маунтбаттен .[16]

Вона була призначена дійсним членом Королівської інженерної академії та коледжу Біркбека в 2001 році.[17][18]

У 2000 році отримала Дама-Командор (DBE) за заслуги в інформаційних технологій;[19]

У 2003 році Ширлі отримала премію Фонди громади Великої Британії за внесок у боротьбу проти аутизму та за свою першопрохідну роботу з використання інформаційних технологій для загального блага.[20]

У січні 2014 року Наукова рада назвала Ширлі однією з «100 найкращих практикуючих вчених» у Великій Британії.[21]

В 2017 році отримала Ордена кавалерів пошани (CH) за заслуги в ІТ-індустрії та філантропії.[22]

У 2018 році вона стала членом Музею комп'ютерної історії[23] і стала першою жінкою, яка здобула нагороду Чартерного інституту управління «за видатний внесок в британську інженерію і технології».[24]

Вона віддала більшу частину свого багатства (від внутрішнього продажу компанії) на благодійність.[25][26]

Ширлі підтримувала дослідження в сфері розладів аутистичного спектру, її син Джайлз (1963—1998) був аутистом. Вона член Національного аутистичного товариства .[27] Закликала і фінансувала дослідження в цій галузі, наприклад, через Центр досліджень аутизму під керівництвом професора Саймона Барона-Коена та через благодійну організацію Аустістіку

В 1986 році створила Фонд Ширлі, що базується у Великій Британії. Його нинішня місія — сприяння та підтримка інноваційні проекти із стратегічним впливом у сфері розлади аутистичного спектру з особливим акцентом на медичні дослідження . Фонд підтримав багато проектів через гранти та позики, зокрема: «Аутизм у Кінгвуді», «Прайор Корт», «Autism99». Ширлі виступає на конференціях по всьому світу і часто контактує з батьками, опікунами та особами, що мають розлади аутистичного спектру .[28]

З травня 2009 р. по травень 2010 р. Ширлі обіймала посаду посла Великої Британії з питань благодійності, урядового призначення, спрямованого на надання благодійникам «голосу».[29][30]

У 2012 році Ширлі подарувала всю свою колекцію мистецтв, включаючи твори Елізабет Фрінк, Маггі Хемблінг, Томаса Хедервіка, Йозефа Германа та Джона Пайпера для школи Прайор Кортта а також лікарням.[31]

У 2013 році в одному з інтерв'ю на BBC Radio 2 у шоу Доброго ранку в неділю, Ширлі сказала, чому вона віддала понад 67 мільйонів фунтів свого особистого багатства для різних проектів. У своїх спогадах 2012 року «Відпусти її» вона пише: «Я це роблю через свою особисту історію; мені потрібно виправдати факт, що моє життя було врятоване».[32]

• Нехай спогади IT IT (2012 рік переглянуто 2018 рік) — знімаються у фільмі (дата tbc) ISBN 978-0241395493
• Моя родина в вигнанні (2015) ISBN 978 0 85457 244 1

• Dame Stephanie Shirley official website
• Слухайте інтерв'ю з усною історією з Дамою Стефані Ширлі — інтерв'ю з історії життя, записане для проекту " Національні історії історії життя " усної історії британської науки в Британській бібліотеці
• Усна історія IEEE
• Dame Stephanie "Steve" Shirley на TED(англ.)
  • «Чому амбітні жінки мають плоскі голови?» (TED2015)