Судзіловська Євгенія Костянтинівна
Євгенія Костянтинівна Судзіловська (за першим чоловіком — Трофименко, за другим — Волинська) (1854 -?) — революціонерка- народниця. Сестра Миколи Русселя-Судзіловського .
| Судзіловська Євгенія Костянтинівна | |
|---|---|
| Народилася |
1854 Могильовська губернія, Російська імперія |
| Померла | невідомо |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Діяльність | революціонерка |
| Батько | Q110037718? |
| Брати, сестри | Судзіловський Микола Костянтинович |
Життєпис
Євгенія Судзіловська народилася 1854 року в Могилевській губернії. Панянка. Її батько був асесором і землевласником. Мав маєток Фастово у Мстиславському повіті Могильовської губернії.
У 1870 році вона закінчила Могильовську гімназію та вступила до Калінкінського родопоміжного інституту в Петербурзі. З невідомої причини курси так і не закінчила. Після цього поїхала до Цюріху (Швейцарія). У Цюріху вона познайомилася з Ф. Лермонтовим. У 1873 році повернулася і жила в Петербурзі. Тут в Петербурзі стала членом гуртка (бакунінского), який очолював Ф. Лермонтов.
Незабаром поїхала в село Степанівка (Городищенський повіт, Пензенська губернія) для пропаганди ідей народовольців серед селян. Контактувала з пензенським революційним гуртком.
19 серпня 1874 року Євгенію Судзіловську уло заарештовано у зв'язку зі справою пензенського революційного гуртка. Майже рік (23.02.1875 — 8.01.1876) мперебувалав Петропавлівській фортеці Потім пбула ереведена вдоБудино упопереднього ув'язнення. Віддана суду разом з іншими народовольцями на процесі 193-х . Під час процесу, понад рік (5.10.1876 — 11.10.1877) перебувала в Петропавлівській фортеці.,а потім пзнову була ереведена бдоБудино упопереднього ув'язнення. Вироком суду 23 січня 1878 року визнана невинною.
Після виправдання поїхала в маєток батька. Перебувала на початку під гласним, а потім негласним наглядом поліції. У грудні 1878 року Євгенія Судзіловська вийшла заміж за А. А. Трофименка, який був лікарем 1-го київського військового госпіталю. Після заміжжя отримала дозвіл жити в Києві у чоловіка. Поїхала разом з чоловіком в Трубчевський повіт (Орловська губернія), коли її чоловік отримав там в березні 1879 року місце земського лікаря. Після смерті чоловіка в цьому ж році знову повернулася до маєтку батька. Від нагляду поліції була звільнена 26 жовтня 1892 року.
Весь цей час працювала в недільних школах. Після 1905 року стала працювати в політичному «Червоному Хресті». Вийшла вдруге заміж за Волинського.
У 1930 році стала пенсіонеркою Всесоюзного Товариства політкаторжан .
Література
- П. Лавров. «Народники-пропагандисти»
- В. Перовський. «Спогади», стор. 59.
- С. Цедербаум. «Жінки в російській революційному русі», стор. 53.
- С. Ковалик. «Революційний рух 70-х років»
Посилання
- Судзиловская Евгения Константиновна // Деятели революционного движения в России: в 5 т. / под ред. Ф. Я. Кона и др. — М. : Всесоюзное общество политических каторжан и ссыльнопоселенцев, 1927—1934.