Суднопідіймач Стрепі-Тьйо

Центральний канал було введено в експлуатацію у серпні 1917 року, він був розрахований на баржі водотоннажністю 300 т. 1963 року на каналі було розпочато модернізацію з метою зробити його прохідним для суден водотоннажністю 1350 т. До модернізації для подолання різниці у висоті між початком і гирлом каналу на ньому використовувалися 2 шлюзи і 4 плунжерні суднопідіймачі. Кожний суднопідіймач підіймав судна на висоту 16 м. Ці споруди було збудовано між 1888 і 1919 роками. Для припинення використання цих старих споруд було прийнято рішення про будівництво нової траси (річища) каналу на ділянці між комуною Ла-Лувьєр і селом Авр (фр. Havre, валон. Avrè), щоб обійти стару трасу зі старими шлюзами і суднопідіймачами. Для подолання різниці у висоті між цими пунктами, що дорівнює 70 м, було вирішено побудувати один суднопідіймач в районі між селами Тьйо і Степі.[1] Таким чином, новий суднопідіймач замінив 6 гідротехнічних споруд на каналі.

Проектування й будівництво нового суднопідіймача здійснювали Головна дирекція водних шляхів разом з Відділом технічного нагляду.[1]

Будівництво суднопідіймача було розпочато 1982 року. Його було введено в дію 2002 року. Вже за перших п'ять років роботи суднопідіймача вантажообіг каналом зріс у майже 10 разів — з 256000 т у 2001 році до 2295000 т у 2006 році.