Сулев Ниммік

Сулев Ниммік народився 11 січня 1931 року в Талліні, його мати була вчителькою. До 1936 року носив прізвище Набі. У 1945—1947 роках навчався в Талліннському гірничому технікумі.[1] У 1959 році закінчив Талліннське хореографічне училище. У 1960—1964 роках навчався в Ленінградському інституті театру, музики і кінематографії на театрально-постановочному факультеті. З 1947 по 1951 і з 1954 по 1962 рік він був артистом балету в театрі «Естонія».[2] У 1962—1992 роках працював в тому ж театрі актором і режисером. Серед найбільш відомих його театральних постановок «Muinaslugu muusikas», «Mees La Manchast», «Krahv Luxemburg».[3]

Виступав з комічними естрадними номерами і фейлетонами. Найбільшу популярність він здобув завдяки своєму комічному персонажу Кярна Арні (ест. Kärna Ärni) з вигаданого села Удувере, роль якого він виконував на радіо в 1970-1980-х роках. Він також був автором сценарію, режисером і актором в декількох естонських фільмах, серед яких «Чоловікам сльози не личить» (1969), «Молодий пенсіонер» (1972), «От і ми!» (1979). Сценарії до багатьох фільмів писав разом з Енном Ветемаа.

У 1988 році Сулев Ниммік був нагороджений премією в галузі гумору «Meie Mats».[3]

Помер 28 липня 1992 року в місті Курессааре на острові Сааремаа під час концертного туру. Похований на Лісовому кладовищі Таллінна.[4]

• Мішук (1975)

В 1988 році Сулев Ниммік був нагороджений премією іменні Меіе Матс.[5]