Курессааре

Ку́рессааре (ест. Kuressaare, до 1917 року — А́ренсбург, в 1952–1988 роках — Кі́нгісепп, ест. Kingissepa) — місто в Естонії, на острові Сааремаа, найбільший населений пункт і адміністративний центр повіту Сааремаа. В місті розташовані морська гавань і однойменний аеропорт.

Центр повіту
Курессааре
Kuressaare
Прапор Герб

Координати 58°15′ пн. ш. 22°29′ сх. д.

Країна Естонія
Регіон Сааремаа (повіт)
Голова Мадис Каллас
Дата заснування 1154
Перша згадка 1381
Попередні назви Аренсбург, Кінгісепп
Центр повіту з 1563
Площа 14,95 км²
Населення ▼ 13 441[1]  (2012)
Часовий пояс UTC+2
Поштовий індекс 93813
Автомобільний код K
GeoNames 590939
Офіційний сайт kuressaare.ee  (ест.) (фін.) (рос.) (англ.) (нім.)

Географія

Місто розташоване на південному березі найбільшого естонського острова Сааремаа, на березі Ризької затоки.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 16.9 °C (62.4 °F). Найхолодніший місяць — лютий, із середньою температурою -3.3 °С (26.1 °F).[2]

Клімат Курессааре
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 8,3 10,8 12,1 24 26,2 31,4 30,9 32 24,5 18,6 12,6 9,4 32
Середній максимум, °C −0,1 −0,8 1,8 7,5 14,6 18,6 20,7 20 15,1 9,9 4,8 1,6 9,5
Середня температура, °C −2,2 −3,3 −0,9 3,6 10 14,5 16,9 16,4 11,9 7,4 2,8 −0,4 6,4
Середній мінімум, °C −4,9 −6,2 −3,8 0,4 5,7 10,4 13,1 12,7 8,8 4,7 0,6 −3,1 3,2
Абсолютний мінімум, °C −31,6 −29,8 −20,9 −9,4 −3,8 1 6,4 3,7 −3,1 −9 −16,4 −32,6 −32,6
Норма опадів, мм 44 31 33 35 32 49 58 63 71 72 72 59 617
Днів з опадами 11 8 9 8 6 7 7 10 12 12 14 14 118
Днів з дощем 8 5 8 9 9 9 10 13 13 13 14 11 122
Днів зі снігом 10 10 8 3 0 0 0 0 0 2 6 10 49
Вологість повітря, % 87 86 85 79 71 75 78 80 82 84 86 87 82
Джерело: Weatherbase

Історія

Від заснування до 1721 року
Єпископський замок в Курессааре

Сучасний Курессааре на місці колишнього замку священнослужителів, вперше згадано в літописах від 1381 року. В 1559 році проданий Данському королівству, після чого, 8 травня 1563 року, отримав міську хартію і, відповідно, статус міста за прикладом Риги. За Бремсебруським договором 1645 року місто перейшло під управління Шведського королівства, під юрисдикцією якого і знаходилось аж до 1721 року.

Вперше шведський контроль над містом (і островом) був перерваний в 1710 році, коли московська армія 15(26) серпня спалила місто, яке тоді називалося Аренсбург, оскільки основну масу його мешканців складали балтійські шведи, німці і данці. В 1721 році, за Ніштадтським мирним договором місто офіційно ввійшло до складу Російської імперії.

Місто у складі Російської імперії

В 1721—1917 роках місто офіційно знаходилось в складі Російської імперії, перетворившись у відомий курорт для вищого класу. Аренбурзьку фортецю було скасовано іменним указом Катерини II від 30 квітня (11 травня) 1785 року.

У той же час основна маса шведського населення острова була вимушена залишити його за наказом Катерини ІІ і переселилась в Україну, у село Зміївку.

Під час Першої Світової війни місто 1(14) жовтня 1917 року було окуповане німецькими військами під час Моонзундської операції.

Естонська територія

Після виведення німецьких окупаційних військ в кінці 1918 року місто ввійшло до складу незалежної Естонської Республіки і стало адміністративним центром повіту Сааремаа. В період естонської незалежності офіційно вживалась естонська назва міста — Курессааре.

Радянський період

В 1940 році місто увійшло до складу Естонської РСР.

Під час Другої Світової війни місто 22 вересня 1941 року було окуповане німецькими військами. Захоплено 7 жовтня 1944 року військами 7-ї естонської стрілецької дивізії 8-го стрілецького корпусу 8-ї армії Ленінградського фронту під час Моонзундської десантної операції.

26 вересня 1950 року місто стало центром Курессаарського району.

В 1952 році місто було перейменоване на честь свого уродженця, естонського комуніста Віктора Кінгіссеппа і до 1988 роду називалося Кінгіссеппом (не плутати з російським містом Кінгісепп). В 1990 році Курессааре стало першим самоврядним містом в Естонії.

Населення

Чисельність населення
1825[3]1833[4]1840[5]1847[6]1856[7]186318671881[8]1897[9]1922[10]1934[11]1939[12]1959[13]1970[14]1979[15]1989[16]2000[16]2010
16911685299327253736337832563454460333644478494897201222014260163561483014977

Національний склад
Національності 1881[17] 1897[18] 1922[19] 1934[20] 1989[21] 2000[21]
число % число % число % число % число % число %
Всього 3454 100 4603 100 3364 100 4478 100 16166 100 14925 100
естонці 1685 48,8 2896 62,9 2666 79,3 3938 87,9 14999 92,8 14548 97,5
росіяни 248 7,2 341 7,4 156 4,6 119 2,7 833 5,2 211 1,4
німці 1421 41,1 1198 26,0 401 11,9 321 7,2 334 2,1 166 1,1
інші 100 2,9 168 3,6 141 4,2 100 2,2

Конфесійний склад населення
Віросповідання 1881[22] 1897[23] 1922[24] 1934[25] 2000[26]
число % число % число % число % число %
Всього 3454 100 4603 100 3364 100 4478 100 11848 100
лютерани 2673 77,4 3106 67,5 2129 63,3 2710 60,5 2592 21,9
православні 643 18,6 1430 31,0 1093 32,5 1504 33,6 562 4,7
інші віросповідання, невіруючі, атеїсти 138 4,0 67 1,5 142 4,2 277 6,2 8694 73,4

Примітки. Дані за 2000 рік відносяться тільки до населення у віці 15 років і старше.

Основні заняття в місті — рибальство, туризм, сільське господарство.

Пам'ятки архітектури

Міста-побратими

Відомі люди

Див. також

Примітки
  1. Eesti statistika 2012 Статистика Естонії 2012(ест.)
  2. Клімат Курессааре
  3. Статистическое изображение городов и посадов Российской империи по 1825 год. Сост. из офиц. сведений по руководством директора Департамента полиции исполнительной Штера. Спб., 1829.
  4. Обозрение состояния городов российской империи в 1833 году / Изд. при министерстве внутренних дел. — Спб., 1834.
  5. Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. — Спб., 1840.
  6. Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи [по 1 мая 1847 года]. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. Спб., 1852.
  7. Статистические таблицы Российской империи, составленные и изданные по распоряжению министра внутренних дел Стат. отделом Центрального статистического комитета. [Вып. 1]. За 1856-й год. Спб., 1858.
  8. Rahvastik maakondades ja linnades, 1881
  9. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии)
  10. 1922 a. üldrahvalugemise andmed. Vihk 7-b, Saare maakond. — Tallinn, 1924.
  11. Rahvastiku koostis ja korteriolud: II rahvaloenduse tulemusi. Tallinn, 1935, lk. 1.
  12. Strukturbereicht über das Ostland. Teil I: Ostland in Zahlen. — Riga, 1942.
  13. Перепись населения СССР 1959 года. Архів оригіналу за 9 жовтня 2008. Процитовано 18 серпня 2010.
  14. Перепись населения СССР 1970 года. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 18 серпня 2010.
  15. Перепись населения СССР 1979 года. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 18 серпня 2010.
  16. 2000. aasta rahvaloenduse tulemused I Faktiline ja alaline rahvastik, rahvastiku paiknemine, soo- ja vanuskoosseis
  17. 1922 a. üldrahvalugemise andmed. Vihk 1. Rahva demograafiline koosseis ja korteriolud Eestis. — Tallinn, 1924, lk. 33.
  18. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. Под ред. Н. А. Тройницкого. 21: Лифляндская губерния. — Спб., 1905, с. 78—79.
  19. 1922 a. üldrahvalugemise andmed. Vihk 7-b, Saare maakond. — Tallinn, 1924, lk. 15
  20. Rahvastiku koostis ja korteriolud: II rahvaloenduse tulemusi. Tallinn, 1935, lk. 47—53.
  21. 2000. aasta rahvaloenduse tulemused. II. Kodakondsus, rahvus, emakeel ja võõrkeelte oskus
  22. 1922 a. üldrahvalugemise andmed. Vihk 1. Rahva demograafiline koosseis ja korteriolud Eestis. — Tallinn, 1924, lk. 51.
  23. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. Под ред. Н. А. Тройницкого. 21: Ліфляндська губернія. — Спб., 1905, с. 76—77.
  24. 1922 a. üldrahvalugemise andmed. Vihk 7-b, Saare maakond. — Tallinn, 1924, lk. 38—39
  25. Rahvastiku koostis ja korteriolud: II rahvaloenduse tulemusi. Tallinn, 1935, lk. 118—121.
  26. 2000. aasta rahvaloenduse tulemused. IV Haridus. Usk

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.