Сулима Микола Матвійович
Микола Матвійович Сулима (нар. 26 квітня 1947, с. Загрунівка, Зіньківський район, Полтавська область, Україна) — український вчений-літературознавець. Доктор філологічних наук, професор, дійсний член НАН України. Завідувач відділу давньої української літератури, заступник директора з науокової роботи Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. Голова Наукової ради НАН України з проблеми «Класична спадщина і сучасна художня література»[1]. Почесний доктор Ужгородського національного університету.
| Микола Матвійович Сулима | |
|---|---|
| Народився |
26 квітня 1947 (74 роки) Загрунівка, Зіньківський район, Полтавська область |
| Національність | українець |
| Діяльність | літературознавець |
| Alma mater | Філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1965) |
| Посада | завідувач відділу давньої української літератури Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України |
| Членство | НАН України |
| Нагороди |
 |
Життєпис
Микола Сулима народився на Зіньківщині, у с. Загрунівка. Після закінчення Великосорочинської середньої школи в 1965 році вступив до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, на філологічний факультет.
В 1965 році працював бібліотекарем Великосорочинського кістково-туберкульозного санаторію (1965—1966 роки).
По закінченні навчання з 1972 року працював науковим співробітником Державного музею книги і друкарства України, брав участь у комплектуванні фондів та підготовці експозиції створюваного у той час закладу.
Від 1979 року наукова діяльність ученого пов'язана з академічним Інститутом літератури, де він пройшов шлях від лаборанта до заступника директора з наукової роботи (з 1999 року).
1982 року захищає кандидатську дисертацію на тему «Українське віршування кінця XVI — початку XVII ст.». Продовжує наукові дослідження, які у 1996 році вінчає докторська дисертація за темою «Українська драматургія XVII—XVIII ст.».
М.Сулима поєднує наукову діяльність з педагогічною, викладає у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та Національному університеті «Києво-Могилянська академія». У 2005—2007 роках працював над науковою темою «Леся Українка та її доба» у Волинському державному університеті ім. Лесі Українки. М. М. Сулима є членом редколегій кількох профільних наукових часописів. На сесії загальних зборів у березні 2018 року обрано академіком НАН України.
Наукова діяльність
У наукових роботах Миколи Сулими висвітлено важливі історико-літературні та загальнокультурні процеси давнини і сучасності нашої Батьківщини. Науковий доробок вченого позначений глибиною розробки проблем, цікавими спостереженнями, переконливою аргументацією, важливими узагальненнями.
Перу вченого належать понад 300 публікацій, серед яких ґрунтовні монографії «Українське віршування кінця XVI — початку XVII ст.», «Українська драматургія XVII—XVIII ст.», «Гріхи розмаїтії (Єпитимійні справи XVII—XVIII ст.)», збірник праць «Книжниця у семи розділах».
Микола Сулима є упорядником та науковим редактором низки персональних і колективних збірок, хрестоматій і антологій творів давньої, класичної та новітньої української літератури. Найвідоміші з них — 40-й том зібрання творів І. Я. Франка, «Українська література XIV—XVI ст.», «Українська поезія. Середина XVII ст.», «Український футуризм. Вибрані сторінки», «Давня українська література». Член редакційної колегії академічної 12-томної «Історії української літератури».
Взяв участь у підготовці антології української барокової літератури «Жемчужина причудливой формы» для книжкової серії «Классика литератур СНГ» (2011)[2]. М. М. Сулима — організатор й учасник численних наукових з'їздів, конференцій, симпозіумів як в Україні, так і за її межами.
Микола Сулима є співавтором програми з української літератури для середньої школи, підручників з української літератури для 8, 9 й 11 класів, хрестоматії «Давня українська література» у кількох виданнях. Як науковий керівник працює з аспірантами та докторантами, є членом спецради Інституту літератури із захисту докторських дисертацій, багато років був членом і головою Експертної ради ВАК України[3].
Резонансною подією стало долучення наукового висновку за підписом М.Сулими до судової справи про заборону твору О.Ульяненка «Жінка його мрії».
Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.
Примітки
- Сулима Микола Матвійович. www.nas.gov.ua (uk-UA). Процитовано 3 листопада 2021.
- Леонід Ушкалов: Ми намагалися подати все розмаїття українського бароко.— Портал «ЛітАкцент»
- 70-річчя члена-кореспондента НАН України М. М. Сулими // Вісник НАН України. — 2017. — № 4. — С. 104.
Джерела
- 60-річчя члена-кореспондента НАН України М. М. Сулими // Вісник НАН України. — 2007. — № 4.— С. 67-68.
- Ротач О., Степаненко М. Сулима Микола Матвійович // Полтавіка. Полтавська енциклопедія. — Т. 6: Освіта і наука. — Кн. 3: Полтава — Яцута. — Полтава: Поліграфічний центр «Мозаїка», 2020. — С. 681—682.
- Ротач П., Ротач О. Полтавщина літературна: Енциклопедичний біобібліографічний словник: У 3-х книгах / За ред. О. Ротача; Вступні статті М. Жулинського та М. Степаненка. — Книга 3.1: П — С. — Полтава: Дивоствіт, 2020. — С. 542—543.
Посилання
- Сулима Микола Матвійович // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 1011.
- Сулима Микола Матвійович / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
- Максим Савчук. «У нашому варіанті про вплив російської літератури не йшлося». Один із авторів Концепції літературної освіти Микола Сулима про те, навіщо знадобився цей документ та як до нього потрапив абзац про «особливу роль російської літератури».— Україна молода. Номер 019 за 08.02.2011
- Профіль Миколи Сулими в Google Scholar