Супхун (водосховище)

Супху́н, Супхунхо (англ. Supung Lake) — водосховище в Китаї і КНДР, на річці Ялуцзян.

водосховище
Супхун
кит. 水丰湖
кор. 水丰湖 / 수풍호
40°28′ пн. ш. 124°59′ сх. д.
Країна  КНДР і  КНР
Довжина 120 км
Площа 230 км²
Об'єм 12 км³
Вливаються Ялуцзян
Гребля ГЕС Супун
Рік наповнення 1940
Супхун
Супхун (КНДР)

Площа 230 км², об'єм 12 км³, довжина 120 км.

Створене в 1940 році (1937—1943) в цілях енергетики (ГЕС Супун).

Історія

Гребля Супун побудована в період 1937—1943 рр. японськими силами під час японської окупації Маньчжурії (див. Японсько-китайська війна (1937—1945)). За часів побудови, дамба була на території Китаю, а електростанція — на території Північної Кореї. ГЕС мала потужності живити електроенергією всю Корею та Маньчжурію[1].

19 грудня 1972 року Північна Корея та Китай підписали протокол про спільну охорону / розповсюдження та використання рибних ресурсів (8 статей) щодо управління озером Супунг. Також в 1959 р. був підписаний ще один протокол, що стосується використання рибного промислу в озері, але лише регіональні представники підписали цей протокол[2].

Шале Changsung

Шале Чангсунг в корейському стилі на березі озера є власністю династії Кім Ір Сен / Кім Чен Ір. Тут, нібито, є тунель, що безпосередньо з'єднує шале та внутрішній Китай[3].

У літературі

Південнокорейський письменник Ко Ун написав вірш про людину, яка десятиліттями відкочувала греблю Супунг, щоб "реанімувати стару річку Ялу". Дамба зрештою ламається, і вода стікає з озера, відкриваючи давні гробниці періодів Когурьо і Палхей[4].

Примітки
  1. Daniel Gomà Pinilla (23 квітня 2007). Border Disputes between China and North Korea. Openedition.org. Процитовано 9 жовтня 2019.
  2. Jin-Hyun Paik; Seok-Woo Lee; Kevin Tan (2013). Asian Approaches to International Law and the Legacy of Colonialism: The Law of the Sea, Territorial Disputes and International Dispute Settlement. Routledge. Процитовано 9 жовтня 2019.
  3. Kim Jong Il (15 березня 2005). Where He Sleeps and Where He Works. Dailynk.com. Процитовано 9 жовтня 2019.
  4. Karen Thornber (2012). Ecoambiguity: Environmental Crises and East Asian Literatures. University of Michigan Press. Процитовано 9 жовтня 2019.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.