Сура Аль-Араф
Сура Аль-Араф, (араб. سورة الأعراف) або Загорожі — сьома сура Корану. Мекканська сура, що містить 206 аятів.
Ця сура хронологічно та змістовно тісно пов’язана з попередньою. Вона роз’яснює вчення про одкровення та духовну історію людства на прикладах, починаючи від Адама. Потім викладається історія пророків і життя Муси аж до часів пророцтва Мухаммеда, який доповнює одкровення Аллаха.
Тема сур Аль-Анам та Аль-Араф одна — сповідання віри. Якщо шоста сура Корану полемізує з тодішніми арабами-язичниками, то сура Аль-Араф висвітлює цю тему на основі довгої історії людства. У ній не просто переказується ця історія, але зображується у вигляді боротьби проти невігластва.
Короткий зміст
У історії Адама та Ібліса проявляється протилежність добра та зла. Гординя породжує непокірність, і ревнивий бунтівник вводить у спокусу людину, яка все ще перебуває у своєму природному стані, але вже була попереджена про можливість обману та різного роду небезпек (1-31).
Якщо попередження не береться до уваги, то за ним йде повідомлення про майбутнє покарання. Про гідність, дари та світ для праведних йдеться у описах майбутнього життя та свідченнях влади та доброти Аллаха в нашому видимому світі (32-58).
Історія Нуха й потопу, історія Худа, Саліха, Лута та Шуайба вчать усіх, що напучення пророків завжди відкидалися. Та пізніше істина перемогла, а зло було знищене, бо задум Аллаха не може бути не виконаним (59-99).
Подібне оповідається й про Мусу. Не лише про його боротьбу з Фірауном, але й про підготовку його служіння та конфлікт із власним непокірним народом. Вже від часів Муси були вказівки про появу пророка, що не вмітиме читати і писати (100-157).
Народ Муси постійно відходив від даного йому закону та порушував союз з Аллахом, за що був розсіяний по усій землі (158-171).
Діти Адама розмножились, та багато з них відкинули істину і поступово йдуть до загибелі, не розуміючи причини цього. Праведні слухають послання Аллаха та сумирно покланяються йому (172-206).
Джерела
| Попередня сура: Сура Аль-Анам |
Сура 7 | Наступна сура: Сура Аль-Анфаль |
| Арабський текст | ||
|
1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • 7 • 8 • 9 • 10 • 11 • 12 • 13 • 14 • 15 • 16 • 17 • 18 • 19 • 20 • 21 • 22 • 23 • 24 • 25 • 26 • 27 • 28 • 29 • 30 • 31 • 32 • 33 • 34 • 35 • 36 • 37 • 38 • 39 • 40 • 41 • 42 • 43 • 44 • 45 • 46 • 47 • 48 • 49 • 50 • 51 • 52 • 53 • 54 • 55 • 56 • 57 • 58 • 59 • 60 • 61 • 62 • 63 • 64 • 65 • 66 • 67 • 68 • 69 • 70 • 71 • 72 • 73 • 74 • 75 • 76 • 77 • 78 • 79 • 80 • 81 • 82 • 83 • 84 • 85 • 86 • 87 • 88 • 89 • 90 • 91 • 92 • 93 • 94 • 95 • 96 • 97 • 98 • 99 • 100 • 101 • 102 • 103 • 104 • 105 • 106 • 107 • 108 • 109 • 110 • 111 • 112 • 113 • 114 | ||