Сура Аль-Анам
Сура Аль-Анам (араб. سورة الأنعام) або Худоба — шоста сура Корану. Мекканська сура, що містить 165 аятів.
Пізня сура, більша частина якої викладена у зв’язному вигляді. У ній вчення ісламу протиставляється аравійському язичництву. Назва зумовлена суєвірними уявленнями доісламських часів, згідно з якими араби приносили у жертву тварин численним ідолам.
Короткий зміст
Пояснюється сутність Аллаха та спосіб, у який він себе відкриває. Також розкривається хибність та слабкість багатобожності (1-30).
Порожнеча життя у цьому світі протиставляється свідченню про чудесний божественний промисел Аллаха в усіх його творіннях. У нього ключі від невидимого та всіх таємниць, які може сприймати людина (31-60).
Божественний промисел Аллаха, його постійна опіка та керівництво вказують на те, що він є єдиним Богом. Саме це твердження відстоював Ібрагім у суперечках з язичниками (61-82).
Низка пророків після Ібрагіма зберігала живу істину Аллаха й привела до Корану (83-110).
Вперті та непокірні люди самі вводять себе в оману — слід їх уникати. Хоча вони і підтримують один одного, їх не мине заслужена кара (111-129).
Наперекір усім злочинам та забобонам нечестивих, замисел Аллаха здійсниться (130-150).
Краще рухатись прямим шляхом Аллаха, тим, що вказаний у Корані, в єдності, поклонінні та повній жертовності (151-165).
Джерела
| Попередня сура: Сура Аль-Маїдда |
Сура 6 | Наступна сура: Сура Аль-Араф |
| Арабський текст | ||
|
1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • 7 • 8 • 9 • 10 • 11 • 12 • 13 • 14 • 15 • 16 • 17 • 18 • 19 • 20 • 21 • 22 • 23 • 24 • 25 • 26 • 27 • 28 • 29 • 30 • 31 • 32 • 33 • 34 • 35 • 36 • 37 • 38 • 39 • 40 • 41 • 42 • 43 • 44 • 45 • 46 • 47 • 48 • 49 • 50 • 51 • 52 • 53 • 54 • 55 • 56 • 57 • 58 • 59 • 60 • 61 • 62 • 63 • 64 • 65 • 66 • 67 • 68 • 69 • 70 • 71 • 72 • 73 • 74 • 75 • 76 • 77 • 78 • 79 • 80 • 81 • 82 • 83 • 84 • 85 • 86 • 87 • 88 • 89 • 90 • 91 • 92 • 93 • 94 • 95 • 96 • 97 • 98 • 99 • 100 • 101 • 102 • 103 • 104 • 105 • 106 • 107 • 108 • 109 • 110 • 111 • 112 • 113 • 114 | ||