Сухе варення

Сухе варення також київське варення — варення без сиропу. У XIX столітті було фірмовою київською стравою, відомою далеко за межами міста. Це варення не потребує герметичної тари для зберігання, має приємний, неприторний смак і цілком може замінити цукерки. Саме цим і пояснюється його колишня популярність. Нині досить складна технологія виготовлення та високі вимоги до якості вихідної сировини призвели до того, що воно втратило популярність і готується лише зрідка.

Сухе варення готується зі звичайного добре звареного варення з твердих фруктів, які зберегли свою форму. Сироп повністю зливають, а тверду частину (ягоди, шматочки груш, айви тощо) обризкують спиртом чи горілкою і обвалюють у цукровій пудрі, після чого підсушують на листі при невисокій температурі.

У Києві за адресою вул. Андріївський узвіз, 2Д, на Подолі, встановили четвертий міні-символ столиці — «Київське сухе варення»[1].