Сухінін Дмитро Ігорович

Дмитро Ігорович Сухінін (нар. 6 червня 1987, м. Харків, УРСР) — український волейболіст, догравальник, гравець «Дніпра». Колишній гравець збірної України, майстер спорту України. Брат Віталія Сухініна.

Дмитро Сухінін
Загальна інформація
Громадянство  Україна
Народження 15 червня 1987(1987-06-15) (34 роки)
м. Харків, УРСР
Зріст 196 см
Вага 94 кг
Спорт
Країна Україна
Вид спорту волейбол
Клуб «Дніпро»
Статус професіонала майстер спорту України
Участь і здобутки

Життєпис

Народився 6 червня 1987 року в Харкові. Брат Віталій Сухінін.

Волейболом займається з 12 років. Перша тренерка — Любов Оренко.

Виступав за «Локомотив-2» (Харків), «Локомотив» (Харків),  «Будівельник-Динамо-Буковина» (Чернівці)2005—2008 роки[джерело?], 2006—2007 хмельницький «Новатор»[1], з 2008 — за «Імпексагро Спорт Черкаси».

У сезоні 2015—2016 грав у складі дніпропетровського «Дніпра», у сезоні 2016—2017 білоруського «Шахтаря» (Солігорськ)[2], у сезоні 2017—2018 чернігівського «Буревісника». У 2018—2020 роках грав за клуб «МХП-Вінниця» (смт Тростянець[3]), у сезоні 2020—2021 — за СК «Епіцентр-Подоляни». У сезоні 2021—2022 знову захищає барви «Дніпра» з однойменного міста[4][5].

Грав за молодіжну і національну збірні України.

Досягнення

Чемпіон України, володар Кубка України, срібний призер Кубка України (2008, «Імпексагро Спорт Черкаси»). Чемпіон Білорусі. Переможець вищої ліги, срібний і бронзовий призер другого дивізіону.

Європейська конфедерація волейболу (ЄКВ) підбила статистичні підсумки другого раунду (24 команди, 6 груп) відбору до волейбольного Євро-2015. Гравець «Фаворита» (Лубни) Дмитро Сухінін, дебютант збірної України, став лідером у номінації «Best Spiker» (Кращий нападаючий) — KILLING SPIKE («Смертельний» атакуючий удар) з найвищим відсотком атакуючих ударів — 71,15 % (52 атаки, 37 — результативних). На другому місці Ален Паєнк (Словенія) — 69,57 % (46/32), на третьому Мустафа Коч (Туреччина) — 67,57 % (37/25), на четвертому Андреас Таквам (Норвегія) — 66,38 % (116/77), на п'ятому Микола Рудницький (Україна) — 63,01 % (73/46)[6][джерело?].

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.