Сферміон
Сферміон — гіпотетична спін-0 частинка-суперпартнер (або счастинка) свого асоційованого ферміона у рамках теорії суперсиметрії в фізиці елементарних частинок. Сферміони є бозонами (скалярними бозонами), мають такі ж квантові числа, що й асоційовані з ними ферміони[1]. Можуть бути продуктом розпаду бозона Хіггса[2]. Не мають спіральності, тому у лівої і правої версій ферміона окремий сферміон. В суперсиметричному розширенні Стандартної моделі (СМ) кожна частинка має суперпартнера зі спіном, який відрізняється на 1⁄2. Ферміони в СМ мають спін-1⁄2 отже сферміони мають спін 0.
Назва сферміона отримана доданням до назви їхнього суперпартнера літери 'с', яка вказує, що це скалярна частинка зі спіном 0.
Фундаментальні сферміони
Скварки
Скварки є суперпартнерами кварків. До них належать сверхній скварк, снижній скварк, счарівний скварк, сдивний скварк, справдивий скварк і скрасивий скварк.
Слептони
Слептони — суперпартнери лептонів. До цієї групи належать селектрон, смюон, стау-лептон і типи снейтрино.
Слептон | Символ | Асоційований лептон | Символ |
---|---|---|---|
Перше покоління | |||
Селектрон | Електрон | ||
Селектронне снейтрино | Електронне нейтрино | ||
Друге покоління | |||
Смюон | Мюон | ||
Смюонне снейтрино | Мюонне нейтрино | ||
Третє покоління | |||
Стау-лептон | Тау-лептон | ||
Стау-лептонне снейтрино | Тау-нейтрино | ||
Див. також
Література
- Закрученные пассажи: Проникая в тайны скрытых размерностей пространства Автор — Лиза Рэндалл (рос.)
- Junker G. Supersymmetric Methods in Quantum and Statistical Physics, Springer-Verlag (1996).
- Kane G. L., Shifman M., The Supersymmetric World: The Beginnings of the Theory World Scientific, Singapore (2000). ISBN 981-02-4522-X.
- Weinberg Steven, The Quantum Theory of Fields, Volume 3: Supersymmetry, Cambridge University Press, Cambridge (1999). ISBN 0-521-66000-9.
- Wess, Julius, and Jonathan Bagger, Supersymmetry and Supergravity, Princeton University Press, Princeton, (1992). ISBN 0-691-02530-4.
- Cooper F., A. Khare, U. Sukhatme. Supersymmetry in Quantum Mechanics, Phys. Rep. 251 (1995) 267-85 (arXiv: hep-th/9405029).
- D.V. Volkov, V.P. Akulov, Pisma Zh.Eksp.Teor.Fiz. 16 (1972) 621; Phys. Lett. B46 (1973) 109.
- V.P. Akulov, D.V. Volkov, Teor.Mat.Fiz. 18 (1974) 39.
- http://arxiv.org/abs/hep-ph/9709356
Посилання
- Детектор ATLAS большого адронного коллайдера: Учебное пособие
- Масса хиггсовского бозона остается сложной для оценки величиной в минимальной суперсимметричной модели
- Появляются первые обзоры по результатам поиска бозона Хиггса на LHC
- La supersymétrie (фр.). CERN. Процитовано 27 août 2013.
- A Supersymmetry Primer, S. Martin, 1999.
- Introduction to Supersymmetry, Joseph D. Lykken, 1996.
- An Introduction to Supersymmetry, Manuel Drees, 1996.
- Introduction to Supersymmetry, Adel Bilal, 2001.
- An Introduction to Global Supersymmetry, Philip Arygres, 2001.
- Weak Scale Supersymmetry, Howard Baer and Xerxes Tata, 2006.
- Brookhaven National Laboratory (8 gennaio 2004). New g−2 measurement deviates further from Standard Model
- Fermi National Accelerator Laboratory (25 settembre 2006). Fermilab’s CDF scientists have discovered the quick-change behavior of the B-sub-s meson.