Сферміон

Сферміон — гіпотетична спін-0 частинка-суперпартнер (або счастинка) свого асоційованого ферміона у рамках теорії суперсиметрії в фізиці елементарних частинок. Сферміони є бозонами (скалярними бозонами), мають такі ж квантові числа, що й асоційовані з ними ферміони[1]. Можуть бути продуктом розпаду бозона Хіггса[2]. Не мають спіральності, тому у лівої і правої версій ферміона окремий сферміон. В суперсиметричному розширенні Стандартної моделі (СМ) кожна частинка має суперпартнера зі спіном, який відрізняється на 12. Ферміони в СМ мають спін-12 отже сферміони мають спін 0.

Назва сферміона отримана доданням до назви їхнього суперпартнера літери 'с', яка вказує, що це скалярна частинка зі спіном 0.


Фундаментальні сферміони

Скварки

Скварки є суперпартнерами кварків. До них належать сверхній скварк, снижній скварк, счарівний скварк, сдивний скварк, справдивий скварк і скрасивий скварк.

Слептони

Слептони — суперпартнери лептонів. До цієї групи належать селектрон, смюон, стау-лептон і типи снейтрино.

Слептони
Слептон Символ Асоційований лептон Символ
Перше покоління
Селектрон Електрон
Селектронне снейтрино Електронне нейтрино
Друге покоління
Смюон Мюон
Смюонне снейтрино Мюонне нейтрино
Третє покоління
Стау-лептон Тау-лептон
Стау-лептонне снейтрино Тау-нейтрино

Див. також

Примітки

Література

  • Закрученные пассажи: Проникая в тайны скрытых размерностей пространства Автор — Лиза Рэндалл (рос.)
  • Junker G. Supersymmetric Methods in Quantum and Statistical Physics, Springer-Verlag (1996).
  • Kane G. L., Shifman M., The Supersymmetric World: The Beginnings of the Theory World Scientific, Singapore (2000). ISBN 981-02-4522-X.
  • Weinberg Steven, The Quantum Theory of Fields, Volume 3: Supersymmetry, Cambridge University Press, Cambridge (1999). ISBN 0-521-66000-9.
  • Wess, Julius, and Jonathan Bagger, Supersymmetry and Supergravity, Princeton University Press, Princeton, (1992). ISBN 0-691-02530-4.
  • Cooper F., A. Khare, U. Sukhatme. Supersymmetry in Quantum Mechanics, Phys. Rep. 251 (1995) 267-85 (arXiv: hep-th/9405029).
  • D.V. Volkov, V.P. Akulov, Pisma Zh.Eksp.Teor.Fiz. 16 (1972) 621; Phys. Lett. B46 (1973) 109.
  • V.P. Akulov, D.V. Volkov, Teor.Mat.Fiz. 18 (1974) 39.
  • http://arxiv.org/abs/hep-ph/9709356

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.