Сходненська ГЕС
Сходненська ГЕС — гідроелектростанція в складі каналу імені Москви на північному заході Москви. Одна з електростанцій каналу.
Сходненська ГЕС | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
55°50′07″ пн. ш. 37°25′50″ сх. д. | ||||
Країна | Росія | |||
Стан | діюча | |||
Річка | Канал імені Москви | |||
Каскад | Канал імені Москви | |||
Початок будівництва | 1939 | |||
Основні характеристики | ||||
Установлена потужність | 30 МВт | |||
Середнє річне виробництво | 30 млн кВт·год | |||
Тип ГЕС | дериваційна | |||
Розрахований напір | 35,5 м | |||
Характеристики обладнання | ||||
Тип турбін | радіально-осьові | |||
Кількість та марка турбін | 2xФ-2500 | |||
Витрата через турбіни | 110 м³/с | |||
Кількість та марка гідрогенераторів | 2хСВ-546/110-32 | |||
Потужність гідроагрегатів | 2×15 МВт | |||
Основні споруди | ||||
Висота греблі | 32 м | |||
Довжина греблі | 1300 м | |||
Шлюз | є | |||
ЛЕП | 110 кВ, 2×25 МВА; 6,6 кВ, 2×2,5 МВА | |||
Власник | Канал імені Москви] | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
Сходненська ГЕС | ||||
Мапа | ||||
Сходненська ГЕС у Вікісховищі |
ГЕС побудована в 1939 за дериваційною схемою, використовуючи перепад висот між Хімкинським водосховищем і річкою Москвою.
Склад споруд ГЕС:
- земляна гребля Хімкинського гідровузла довжиною 1300 м і максимальною висотою 32 м;
- підвідний дериваційний канал;
- напірний басейн;
- напірний вузол;
- напірні трубопроводи (2 нитки) завдовжки 181 м;
- будівля ГЕС;
- відвідний канал.
Потужність ГЕС — 30 МВт, середньорічне вироблення — 30 млн кВт • год. У будівлі ГЕС встановлено 2 радіально-осьових гідроагрегати потужністю по 15 МВт, що працюють при розрахунковому напорі 35,5 м. Напірні споруди ГЕС утворюють Хімкинське водосховище площею 4 км², повним і корисним об'ємом 2,9 і 0,67 км³.
Через Сходненську ГЕС в річку Москву перекидається близько 80 % обводнювального стоку (ще 20 % — через судноплавні шлюзи). Особливістю ГЕС були дерев'яні напірні трубопроводи великого діаметра (5 м). В 1974 г. У 1974 р. трубопроводи були замінені, але до початку 2000-х рр.. вони знову прийшли в повну непридатність, що створило загрозу їх руйнування і припинення подачі води в річку Москву, що загрожувало серйозно порушити водопостачання міста Москви. У 2005 р. один з двох трубопроводів був замінено на металевий, в 2006 р. було замінено другий.